nonresident alien

Я взагалі не вмію просто вивчити правила мови і їх застосовувати. Коли я бачу якесь [-vo, -vi, -va, -vamo, -vate, -vano - скажімо, закінчення італійського імперфекту], ноги стають желейні, а на душі холоне. Думаю, це якісь психологічні штуки, врешті, в мене все ок із пам'яттю, але факт лишається фактом: мови я вчу неефективно, просто дуже багато ними читаючи і з того якось виводячи правила (або не виводячи: навіть живучи певний час в англомовному середовищі й дуже добре пишучи англійською, фактично на нейтівському рівні - я не можу пояснити певні конструкції, лише знаю, що в такому контексті приблизно мають бути саме вони *фейспалм*). Тому до нормального рівня я змогла довести лише ті мови, читання якими у великій кількості вдалося вписати в щоденне життя. В мене добра англійська, бо я кілька років не читала нічого, крім фентезі, а що в родині до фентезі ставилися скептично, з почуття вини я переконала себе читати фентезі лише англійською, щоб хоч якась користь. Їдиш я підтягнула так: о п'ятій ранку на сайті єдиної щоденної їдишомовної газети з'являються нові статті. Я дозволяю собі не вставати одразу, а полежати під теплою ковдрою іще трохи, якщо я при цьому читаю ті статті їдишем. Польську я вивчила, бо мама привозила з Польщі гарні журнальчики про тварин.
Коротше, зараз я намагаюся вчити італійську, читаючи італійські переклади манги. Комікси - це взагалі чудова тема для вивчення мов: багато слів видно з контексту. Зараз перечитую вже читану колись англійською "Hyakki Yakoushou" (інколи перекладають як "Selected Pandemonium") Іми Ічіко, краса неймовірна. Ось, скажімо, кілька сторінок з артбуку:

Сюжет мене також тішить. Формально кажучи, воно про хлопчика з надприродніми здібностями, що начебто не звістує нічого оригінального, але сюжет засновано не на боях-пригодах-порятунку світу, а на дрібномістечкових забобонах. Себто магія там - не ефектний і ефективний спосіб розв'язання проблем, а радше те, що наповзає із малих фольклорних форм, биличок, дитячих жахалочок. І дія розгортається в селі, де всі всіх знають, плітки різні ходять, і десь до пліток домішується щось надприроднє (рівня "тій родині украй не щастить, може, їх зурочив хто?") - але ніхто, крім головного героя, який може бачити різних домовиків і всяку таку наволоч, не сприймає то всерйоз.

А як ви вчите іноземні мови?

У групах з їдишу досить багато старших людей, які вже вийшли на пенсію й вирішили на дозвіллі написати дисертацію. Це дуже дивно, бо в мене вже й зараз сил на дисертацію нема! Цікаво, звідки в них сили беруться. Найстаршому учаснику 93 роки, він вже не дуже бачить написане, але непогано говорить, хоча народився не в їдишному ареалі, а в Єгипті, де й брав участь в діяльності підпільної сіоністської організації, доки не виїхав на нинішні ізраїльські землі в 1940 р. А одна жінка - їй десь за 70 - вирішила духовно єднатися зі своєю покійною матір"ю, написавши дисертацію про її мемуари. І от для цього вона вчить їдиш, бо коли її родина приїхала до Ізраїлю, вона була ще маленька й наполягала, щоб з нею говорили лише івритом. І мені це звучить, як сюжет якогось мотиваційного філологічного фільму.

Ще - серед Тель-Авіву стоїть маленька бібліотечка Бунду - сумне обшарпане місце, куди книжки і їхні читачі приходять помирати. Довгі полиці з підписами штибу "марксистська ідеологія", "інструктажі з організації революції" тощо. Раз на два тижні там проводять якусь лекцію і ліваки під 100 років співають всякі робітничі пісні початку століття. І, напевно, планують революції.

В голові тим часом від мовного інтенсиву (щодня маю як мінімум 6 годин їдишу) відбувається дивне. Я раптом зрозуміла, в чому був провал того, як нам викладали в школі, скажімо, англійську: ні в якому разі не можна було зазубрювати пари штибу "tree - дерево", потрібно було оте іншомовне слово одразу якось прив"язувати до позавербального образу дерева в голові. І от якось так мозок прогинається зараз: спершу розумію певну фразу, а лише потім свідомим зусиллям осмислюю, якою ж вона була мовою (і дуже тішуся, якщо вона виявляється івритом - з моїм відсутнім івритом кожна зрозуміла фраза викликає істерику і тріумф).
Ще - цікаво, як реальність обростає мовами, мов мохом, і прогалини однієї мови закриває інша. Скажімо, гидливо дивлячись на умивальник, автоматично подумала: уууу, suds - і лише потім знайшла український незграбніший відповідник, мильну воду. Свідомо я, звісно, й не згадала б, що оте suds знаю.


З фейсбуку:
* На другому тижні в гуртожитку раптом помітила на дверях кожної кімнати мезузу. #місцеваспецифіка
* За час перебування на цьому кампусі на мене вже двічі какали кажани. Якщо какає птиця - то до багатства, а якщо кажан - то до чого? Сказу і цікавих глистів?

Джей Рубін відомий не лише як перекладач Муракамі, а й як автор дуже потішного посібника, який, в принципі, сердечно раджу всім, хто вчить японську. Це, звісно, не підручник, але веселе і зрозуміле пояснення кількох традиційно проблемних моментів японської (відсутній суб'єкт, ва\га, дієслова спрямованості дії, етц. - нарешті простими словами з рясними прикладами, а не заплутаними лінгвістичними термінами!).
Рубін підсумовує все, що можна зробити з дієсловом в перфекті, отакою таблицею. Напевно, тим, хто не намагається вчити японську, це не так смішно, але в мене від цього нагромадження нюансів повна істерика :) Отже, все, що наведено в таблиці, - завершені речення на основі дієслова "Kaku"="писати" (підмети, додатки і все інше в японській заведено оминати, бо й так має бути з контексту ясно; "тегамі"="лист" у двох реченнях наведено, щоб продемонструвати різницю між двома пасивами). Отже, наводжу таблицю повністю - як пам'ятка для себе й інших (чому не треба вчити японську).

Kaita	I wrote it.
Kaite yatta/ageta	I wrote it for him.
Kaite kureta/kudasatta	He wrote it for me.
Kaite moratta/itadaita	I got him to write it for me.
Kakaseta	I made/let him write it.
Kakasete kureta/kudasatta	He did me the favor of making/letting her/me write it.
Kakasete moratta/itadaita	I got him to let me write it, or I got him to make/let her write it.
Kakasete ageta/yatta	I let/made him write it.
Kakareta	It was written, or I was adversely affected by his having written it.
Tegami ga kakareta	The letter was written.
Tegami o kakareta	I suffered the consequences of his writing the letter.
Kakaserareta	I was forced by him to write it.
Kaite atta	It had been written. (false passive)
Kaketa	It successfully wrote itself.

( кілька моментів, які здивували )

Коли я вперше натрапляла на деякі англомовні збірні назви тварин і птахів, я думала, що це авторська метафора; аж ні - конвенційний термін, де збірною назвою стає увічнена у фольклорі риса виду. Моє улюблене - це murder of crows, unkindness of ravens, flamboyance of flamingos і parliament of owls.

На вікіпедії такого добра багато: A-H, I-Z.

( Для себе покладу під кат ще купку подібних термінів )


(come to think of it, "flight of stairs" - це теж достатньо поетично)