pocketfull_of: (that's litcrit for ya)
Коли авралів одночасно стільки, що частину точно-точно не встигаєш, завжди виникає якась мулька, котра їх у списку пріоритетів відсуває десь подалі (я думаю, це такий захисний механізм). От зараз, скажімо, шалено хочеться почитати якийсь псевдовікторіанський стімпанк. Opium dens, lace collars & giant robots, oh my (я гадаю, німецький романтизм і французький символізм тільки виграли б від появи велетенських роботів, ні?).
Старанності вистачає рівно на те, щоб не почати читати щось дуже епічне; натомість весь день на повторі слухаю Doctor's Wife категорично прекрасного Clockwork Quartet - і всім раджу робити так само. На 6 хв пісні там завершений сюжет, і хороша музичка, і музичка працює на сюжет, і правильний пафос-пафос - переказ Орфея і Еврідіки в атмосфері стімпанку.
Якщо хтось може порадити на почитати щось стімпанкове, то буду вдячна. (В планах поки барокова трилогія Стівенсона, Амбергріз Вандермеєра, "Новий Амстердам" Елізабет Бер.)
pocketfull_of: (реал)
Знову працювати до ранку (а тушка сказала "ти ковбой, ти і стрибай", тож не можу сказати, що все це продуктивно), а отже - флуд!

Мене приголомшує група The Dubliners. Для тих, хто не - це такий старенький ірландський фольк. Певний час я не дослухалася до слів - щось таке веселеньке бряцає, та й годі; а оце нещодавно вслухалася, і з тих пір моїх мізків ніхто не бачив. Бо тексти раптом виявилися радикально нефольковими - там одноногі солдати повертаються з війни, і мруть завалені в шахтах гірники, і розстрілюють ватажків соціальних рухів, загалом, якщо слухати багато підряд, то після якогось моменту сміх стає найздоровішою реакцією, мусить же бути якась межа. Але то все - риторокою (і під мелодії з) балад. Мені, в принципі, імпонує ідея Еко, що одна з головних функцій літератури - привчати людину до фатуму й помирання (що написано, має статися); і пафос Дублінців дуже правильно з тим резонує. Отже, з одного боку - промислові масштаби помирання у ХХ ст., котрі знецінюють кожну окрему смерть як факт естетичний чи етичний; а з іншого - ці мелодії і слова, що повертають помиранню гідність, перетворюючи кожну цифру з новин на шось таке епічне, де усміхнені герої крадуть бики у богів. Най їм там добре ведеться.

Якось мені так добре, що аж лячно :)
pocketfull_of: (Default)
Вчора неймовірно сходили на Пола Маккартні. Хоча на нас рота янголів сцяла і майданський філіал Дніпра проходив під нашими ногами, вштирило неймовірно.
Sense of fun, оте "зараз буде БУМ" - або є, або нема, і в Маккартні його вистачило б на невелику країну.

***

Зараз, судомно дописуючи курсову (я лузер і себе ненавиджу і рву волосся на голові і під пахвами, ага), абсолютно дарма зайшла почитати френдстрічку, довідалася, що загинув Анатоль Перепадя. У мене повний шозанах з нервами, сиджу в сльозах. Люди, про яких тобі розказували казочки в дитинстві, які для тебе в чомусь роул модел не мусять помирати, тим паче так дебільно, ну шо ж за фігня така, Господи. Земля пухом.

***

Зате в мене дуже вдала тема курсової: хоча аврал і все погано, перечитувати аналізовані тексти приємно.

***

Завтра стану хрещеною мамою. В мене повний брейк-даун, яка з мене нафіг хрещена мама, не з моїм похуїзмом, не в цьому житті - з моїм щастям, я взагалі дєтку впущу.

***

"Each of my nervous breakdowns fell away when I made the most important decision of my life: to be a total failure. A professional failure." (с) чувак із Okkervil River ([livejournal.com profile] mr_sweetie, ти знаєш цю групу?)

***

У людей бувають уявні друзі, а в мене є уявний улюблений музикант. Ну, себто всі мої друзі певні, що він уявний, бо крім мене про нього ніхто не знає, а подробиці його життя і творчості в моєму виконанні обростають якимись геть міфологічними фішками. Щоб довести, що я не шизофренік (ну, чи принаймні не настільки :) ), а Andrew Bird реальний, заливаю дві улюблені пісні :) Воно прекрасне :)
Скачати "Scythian Empires" з альбому "Armchair Apocrypha"
Скачати "A Nervous Tic Motion of the Head to the Left"
pocketfull_of: (Default)
Подруга закинула в інет прекрасні колядки від "Arkham Carollers". Люди, це бест і маст.

(у посиланнях поміняйте xx на tt)

Carol of the Old Ones
Look to the sky, way up on high
There in the night stars are now right.
Eons have passed: now then at last
Prison walls break, Old Ones awake!
Madness will reign, terror and pain
Woes without end where they extend.

Blue Solstice
I'll have a blue solstice, Cthulhu.
I'll be so blue thinking what you'll do.
Sacrifices of red on the blue open sea
Won't mean a thing until you're here with me.

It's Beginning to Look a Lot Like Fish-Men
I'm beginning to hear a lot of fish-men
Right outside my door,
As I try to escape in fright
To the moonlit Innsmouth night
I can hear some more.

Щасливого ктулшачого Різдва, буахаха :)

Profile

pocketfull_of: (Default)
pocketfull_of

December 2016

S M T W T F S
     123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 3rd, 2025 10:09 pm
Powered by Dreamwidth Studios