pocketfull_of: (fly little octopi fly)
[personal profile] pocketfull_of
В японській мені подобається минулий час у прикметників, нескінченна множина займенників і лічильні суфікси (бо всім же ясно, що два боги - це не те ж, що два зайці, наприклад, та?). Лише почавши викладати, я зрозуміла, яка крута категорія способу в дієслів у слов'янських мовах: щоразу, як ти вживаєш дієслово, мусиш виразити, чи закінчена дія, чи довго вона відбувалася і т.д. В їдиші мені подобається колажність: от, скажімо, відповідник нашого "підкрастися" в їдиші сформований так же, тільки префікс "під-" з німецької, корінь "красти" з івриту, а сама структура слова - зі слов'янських мов. Ще - я ніколи не вчила мови, де у дієслів є категорія "evidentiality", але мені здається класною ідеєю відміннюванням зазначати, чи це ти зі свого досвіду говориш, чи припускаєш, чи одна баба сказала.
А вам які лінгвістичні фішечки подобаються?

*

Вирішила в цьому семестрі бути щасливою. Чому мені жодна скотина не сказала, що не бути постійно виснажливо, принизливо нещасною - це така тяжка праця? Інколи думаю: та бог з ним, буду похмурим гівном, йо! Але потім якось збираюся, думаю, хмарки красиві, сонечко світить, в холодильнику лежать чотири свіжокуплені буханки різних хлібів - чого б то його й не тішитися життям.

Date: 2013-10-23 03:12 am (UTC)
From: [identity profile] natyak.livejournal.com
о! я про категорію способу колись давно реферат писала :) порівнювала з англійською. аж самій сподобалося )))
а чому свіжий хліб у холодильнику? скоринка ж не буде хрумкою.

Date: 2013-10-23 07:54 pm (UTC)
From: [identity profile] pocketfull-of.livejournal.com
Та, в англійській таке можна реалізувати лише через prepositions.
Я хліб багато купую і довго їм, тому холодильник (а потім збризнути водою й розігріти у мікрохвильовці) - єдиний спосіб зберегти його свіжим.

Date: 2013-10-23 04:55 am (UTC)
From: [identity profile] prohodka.livejournal.com
Мені більше подобалося твоє автентичне формулювання щодо щастя-нещастя. "Чому бути щасливим вимагає праці, а бути нещасним - легко".
Воно пояснює, чому так багато нещасних людей навколо)))). Та й дієслово "бути" мені значно симпатичніше від "не бути"))).

Date: 2013-10-23 07:55 pm (UTC)
From: [identity profile] pocketfull-of.livejournal.com
Отак видно втому: спочатку складно бути щасливою. Потім складно не бути нещасною. Потім складно бодай не бути нещасною увесь час.

Date: 2013-10-23 06:10 pm (UTC)
From: [identity profile] dziga-ya.livejournal.com
А ось цей evidentiality часом не те саме, що в німецькій коньюктив 2 виражає? Я щось ніколи такого слова не чула:)) В японській мене теж вставляли ці множини, це якось так тонко, от як ти описала чесслово))
Мене от в шведській ділення слів на en-слова та ett-слова (тобто у них нема артиклів привязаних до роду, як в німецькій, наприклад, але всі іменники діляться на ці дві катгорії, абсолютно безпідставно діляться, як на мене, все треба вчити напамять:)

а чотири буханки хліба - це вже аж чотири підстави для щастя, ага:)

Date: 2013-10-23 07:56 pm (UTC)
From: [identity profile] pocketfull-of.livejournal.com
Я, на жаль, не знаю німецьку. Моя напарниця-болгарка (в болгарській є evidentiality) так пояснює: якщо подія в минулому і ти була її свідком, то використовують аорист (як у старослов'янській), якщо не був свідком - форма на -л (як в російській).
І чим між собою різняться ці категорії у шведській?

Date: 2013-10-23 09:20 pm (UTC)
From: [identity profile] dziga-ya.livejournal.com
Зрозуміло! Це схоже на те, як в німецькій, коли передають не свою думку, а чужу.
А слова відрізняються тільки вживанням артиклів, ще відмінювання прикметників від цього залежить, наприклад, треба запамятати, що будинок це ett hus (huset - з означеним артиклем), а, скажімо, собака en hund (hunden). І так всі іменники. І ще у них 5 способів утворення множини, та що це порівняно з словянськими мовами)

Date: 2013-10-23 11:14 pm (UTC)
From: [identity profile] pocketfull-of.livejournal.com
Як цікаво! А 5 способів множини семантично різні - чи як в німецькій, просто непередбачувані?

Date: 2013-10-24 01:27 pm (UTC)
From: [identity profile] dziga-ya.livejournal.com
Просто непередбачувані) там є якись правила, але вони такі розмаїті, що краще запамятовувати з формою множини одразу)

Date: 2013-11-11 07:41 pm (UTC)
From: [identity profile] vika-garna.livejournal.com
В італійській мові є час passato remoto, він же минулий історичний. Як пояснювала нам викладачка, вживається переважно в письмових текстах історичного характеру. В розмовній мові - дуже рідко, хіба що мовець хоче наголосити на тому, що щось для нього в минулому, стало історією. Іноді так не вистачає цього підсилення))

Date: 2013-11-15 03:54 am (UTC)
From: [identity profile] pocketfull-of.livejournal.com
Та, я також була вчила італійську, це забавна категорія:)

Принагідна байка про минулий час і evidentiality: у болгарській події в минулому, свідком яких ти була, описуються аористами, а ті, про які не з власного досвіду знаєш - нормальним минулим часом.

Date: 2013-11-15 07:30 pm (UTC)
From: [identity profile] vika-garna.livejournal.com
Отакої! А як у них плітки переповідають?)) Коли не бачила, та ж знаю краще за тих, хто брав участь:))

Date: 2013-11-16 06:38 am (UTC)
From: [identity profile] pocketfull-of.livejournal.com
Напарниця-болгарка каже, що таки не аористом, але з формулою на кшталт "He *allegedly* did, etc." Ну й можливості брехні ніхто не відміняв :)

Date: 2013-12-12 11:53 am (UTC)
From: [identity profile] bogydom.livejournal.com
Фантастика!

Profile

pocketfull_of: (Default)
pocketfull_of

December 2016

S M T W T F S
     123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Apr. 14th, 2026 02:06 pm
Powered by Dreamwidth Studios