![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
(no subject)
Oct. 2nd, 2010 12:38 am20) Життя це чудо (2004)
Режисер: Емір Кустуріца
Актори: Slavko Stimac, Natasa Solak, Vesna Trivalic, Vuk Kostic, Aleksandar Bercek, Stribor Kusturica єтц.
З якогось моменту мені геть перестав подобатися Кустуріца - десь приблизно з того, як він став нестерпно нагадувати Міхалкова: кітчевий національний антураж (ведмеді, водка рікою, мужики, цигани, співи і похорони) і неприкрита політична пропаганда старосвітських ідей - в гіршому сенсі старосвітських, очевидно.
Сюжет в трьох словах: з початком Боснійської війни сина залізничника Луки забирають в армію, і той потрапляє в полон. Запобігливий приятель Луки приводить йому дівчину-мусульманку Сабаху і пропонує обміняти сина на неї в рамках обміну бранцями. Але Сабаха і Лука закохуються один в одного, і коли врешті надходить час обміну, Сабаха плаче, Лука плаче, а журналістка, котра скаче довкола і говорить щось про етнічні чистки і дискримінацію, подана до сліз смішно. "Хуйня ця ваша війна і риторика, котра роз"єднує закохані серця (і країни)", - тонко натякає нам режисер. Братання народів і вєлікая єдіная Югославія. А я так собі думаю: це 1992 рік, перші етнічні зачистки у Сребреніці вже відбуваються, а до найбільшої різанини там же, найновішого геноциду в Європі (я б написала "останнього", але безмежно вірю у людську винахідливість) лишається менше трьох років, ну та й взагалі веселого мало. І мені починає здаватися, що ці чудові лижі не їдуть.
Трейлер
21) Thank You, Jeeves! (1936)
Режисер: Arthur Greville Collins
Актори: Arthur Treacher, Virginia Field, David Niven, Lester Matthews єтц.
Це - перша екранізація романів Вудхауза, знята в ту ж епоху, коли розгортаються події (власне, було цікаво подивитися на автентичні костюми й інтер"єри); втім, з романами Вудхауза вона має мало спільного що за духом, що за формою - будь-які збіги імен можна вважати суто випадковими. Вас, напевно, здивує поява елементів шпигунського бойовика, а також те, що, аби захистити дівчину від ласого до її чеснот Берті, Дживзу доводиться на ніч ховати ключ :-/
А в кінці Берті одружується і звільняє Дживза.
22) My Family and Other Animals (2005)
Режисер: Sheree Folkson
Актори: Imelda Staunton, Chris Langham, Omid Djalili, Matthew Goode, Russell Tovey, Tamzin Merchant, Eugene Simon, єтц.
Британці вміють точно екранізувати свою класику - і британці вміють її ревізувати; я росла на цій книжці (багато вад мого виховання - звідти: скажімо, якось я завела 35 щурів) і я добре пам"ятаю, що це була книжка про маленького Джеррі Даррелла, котрий вчиться ставати натуралістом і виживати всупереч зусиллям своєї невротичної і подекуди небезпечної родини. Я не зовсім розумію, як, не змінивши тексти діалогів, режисеру вдалося зробити фільм історією не Джеррі Даррелла, а його мами (думаю, прекрасна Імельда Стонтон якось вплинула на кінцевий вигляд фільму), відважної жінки, котра за складної доби, напередодні війни, з чотирьох дуже проблемних потворок примудряється виростити цілком порядних людей.
Іще там доволі несентиментальний (і від того іще щемкіший) погляд на дитинство і добу, що відходять - заслуга переважно оператора, я думаю: виткі нескінченні дороги, густе як мед сонце на потрісканих стінах, тиша над пагорбами.
Трейлера немає, тому просто кину лінк на два смішні маленькі епізодики: 1, 2.
(фільм також повністю викладено на ютуб, якщо комусь так зручно дивитись)
23) Imagine Me & You (2005)
Режисер: Ol Parker
Актори: Piper Perabo, Lena Headey, Matthew Goode, Celia Imrie, Anthony Head, єтц.
Why do I even bother to watch this genre? Здається, беручись до романтичної комедії, глядачка мусить not so much suspend her disbelief as hang it(c), і переживати за те, щоб герої зійшлися, незалежно від того, чи відомо хоч щось про їхні життя і особистості. Герої - це ляльки, підвішені у порожнечі; неясно, як і чим вони працюють (крім тих моментів, коли це якось важливо для сюжету - але робота не накладає на них жодних обов"язків), що їх смішить, що їх дратує. Взагалі, "любов з першого погляду" як троп сприяє витворенню такої оповідної порожнечі, а як я мушу переживати за них, якщо я ніхріна про них не знаю? Може, вони взагалі одна одну придушать, зійшовшись! Загалом, трейлер мені сподобався більше, ніж фільм.
Трейлер
24) The Importance of Being Earnest (1952)
Режисер: Anthony Asquith
Актори: Michael Redgrave, Michael Denison, Edith Evans, Joan Greenwood, Dorothy Tutin, єтц.
Украй невдала екранізація Вайлда. Актори зачитають низки жартів, не змінюючи тону чи виразу облич. Більше спілкуються з камерою, ніж один з одним. Забавні початкові титри. Дивитися не варто навіть при великій любові до першоджерела (а для мене це - лише перше знайомство з ним і навіки зіпсуті враження).
25) Rembrandt's J'Accuse...! (2008)
Режисер: Peter Greenaway
Актори: Peter Greenaway, Martin Freeman, Eva Birthistle, Natalie Press, єтц.
Це - companion piece до "Nightwatching", чи не найпрограмовішого фільму Грінуея (котрий, втім, завжди знімає фільми лише про мистецтво). Той був про "Нічну варту" Рембрандта, але також про довільність історії й пам"яті ("ця картина нас обурила, тому повісимо її над каміном; якщо ми не влаштуємо скандал, то про неї забудуть"); про те, яке кіно знімав би Рембрандт, якби народився на кілька століть пізніше (та ж глибока темрява, "милі й милі намальованої темряви", і несподівані плями світла, і фактура), і про відмінності між родами мистецтва - розкриття карт режисера, котрий дуже багато покликається на ту ж живописну традицію: "Люди, котрих малюють, знають, що їх малюють, і тому дивляться в очі, щоб довести: ми - не справжні, ми - в картині. А ти спробував намалювати людей, котрі не знають, що за ними стежать, і продовжують займатися своїми справжніми справами. Проте вони - несправжні, вони - актори, адже актор - той, кому платять, щоб він вдавав, ніби не знає, що за ним стежать" (себто Рембрандт як предтеча кіно, на рівні форми).
Сюжет в обох фільмів один, але "Nightwatching" - відверто художній, а "Rembrandt's J'Accuse" - стилізація під журналістське розслідування. Грінуей бідкається, що, попри візуальну орієнтованість сьогоднішньої культури, люди visually illiterate, забули символічну мову живопису, не мають терпіння дивитися (відео людей з галереї: клацають мобілками, жваво чимчикують далі). Тому Грінуей вигадує картині загадку, щоб зацікавити (начебто у "Нічній варті" зашифровано звинувачення у вбивстві начальника варти). Він хапає глядачів за рукав: дивися, сука, дивися, дивися, дивися. Загадка - вигадка, але картина варта того, щоб ти над нею ці 90 хв порозмірковувала.
Трейлер
Режисер: Емір Кустуріца
Актори: Slavko Stimac, Natasa Solak, Vesna Trivalic, Vuk Kostic, Aleksandar Bercek, Stribor Kusturica єтц.
З якогось моменту мені геть перестав подобатися Кустуріца - десь приблизно з того, як він став нестерпно нагадувати Міхалкова: кітчевий національний антураж (ведмеді, водка рікою, мужики, цигани, співи і похорони) і неприкрита політична пропаганда старосвітських ідей - в гіршому сенсі старосвітських, очевидно.
Сюжет в трьох словах: з початком Боснійської війни сина залізничника Луки забирають в армію, і той потрапляє в полон. Запобігливий приятель Луки приводить йому дівчину-мусульманку Сабаху і пропонує обміняти сина на неї в рамках обміну бранцями. Але Сабаха і Лука закохуються один в одного, і коли врешті надходить час обміну, Сабаха плаче, Лука плаче, а журналістка, котра скаче довкола і говорить щось про етнічні чистки і дискримінацію, подана до сліз смішно. "Хуйня ця ваша війна і риторика, котра роз"єднує закохані серця (і країни)", - тонко натякає нам режисер. Братання народів і вєлікая єдіная Югославія. А я так собі думаю: це 1992 рік, перші етнічні зачистки у Сребреніці вже відбуваються, а до найбільшої різанини там же, найновішого геноциду в Європі (я б написала "останнього", але безмежно вірю у людську винахідливість) лишається менше трьох років, ну та й взагалі веселого мало. І мені починає здаватися, що ці чудові лижі не їдуть.
Трейлер
21) Thank You, Jeeves! (1936)
Режисер: Arthur Greville Collins
Актори: Arthur Treacher, Virginia Field, David Niven, Lester Matthews єтц.
Це - перша екранізація романів Вудхауза, знята в ту ж епоху, коли розгортаються події (власне, було цікаво подивитися на автентичні костюми й інтер"єри); втім, з романами Вудхауза вона має мало спільного що за духом, що за формою - будь-які збіги імен можна вважати суто випадковими. Вас, напевно, здивує поява елементів шпигунського бойовика, а також те, що, аби захистити дівчину від ласого до її чеснот Берті, Дживзу доводиться на ніч ховати ключ :-/
А в кінці Берті одружується і звільняє Дживза.
22) My Family and Other Animals (2005)
Режисер: Sheree Folkson
Актори: Imelda Staunton, Chris Langham, Omid Djalili, Matthew Goode, Russell Tovey, Tamzin Merchant, Eugene Simon, єтц.
Британці вміють точно екранізувати свою класику - і британці вміють її ревізувати; я росла на цій книжці (багато вад мого виховання - звідти: скажімо, якось я завела 35 щурів) і я добре пам"ятаю, що це була книжка про маленького Джеррі Даррелла, котрий вчиться ставати натуралістом і виживати всупереч зусиллям своєї невротичної і подекуди небезпечної родини. Я не зовсім розумію, як, не змінивши тексти діалогів, режисеру вдалося зробити фільм історією не Джеррі Даррелла, а його мами (думаю, прекрасна Імельда Стонтон якось вплинула на кінцевий вигляд фільму), відважної жінки, котра за складної доби, напередодні війни, з чотирьох дуже проблемних потворок примудряється виростити цілком порядних людей.
Іще там доволі несентиментальний (і від того іще щемкіший) погляд на дитинство і добу, що відходять - заслуга переважно оператора, я думаю: виткі нескінченні дороги, густе як мед сонце на потрісканих стінах, тиша над пагорбами.
Трейлера немає, тому просто кину лінк на два смішні маленькі епізодики: 1, 2.
(фільм також повністю викладено на ютуб, якщо комусь так зручно дивитись)
23) Imagine Me & You (2005)
Режисер: Ol Parker
Актори: Piper Perabo, Lena Headey, Matthew Goode, Celia Imrie, Anthony Head, єтц.
Why do I even bother to watch this genre? Здається, беручись до романтичної комедії, глядачка мусить not so much suspend her disbelief as hang it(c), і переживати за те, щоб герої зійшлися, незалежно від того, чи відомо хоч щось про їхні життя і особистості. Герої - це ляльки, підвішені у порожнечі; неясно, як і чим вони працюють (крім тих моментів, коли це якось важливо для сюжету - але робота не накладає на них жодних обов"язків), що їх смішить, що їх дратує. Взагалі, "любов з першого погляду" як троп сприяє витворенню такої оповідної порожнечі, а як я мушу переживати за них, якщо я ніхріна про них не знаю? Може, вони взагалі одна одну придушать, зійшовшись! Загалом, трейлер мені сподобався більше, ніж фільм.
Трейлер
24) The Importance of Being Earnest (1952)
Режисер: Anthony Asquith
Актори: Michael Redgrave, Michael Denison, Edith Evans, Joan Greenwood, Dorothy Tutin, єтц.
Украй невдала екранізація Вайлда. Актори зачитають низки жартів, не змінюючи тону чи виразу облич. Більше спілкуються з камерою, ніж один з одним. Забавні початкові титри. Дивитися не варто навіть при великій любові до першоджерела (а для мене це - лише перше знайомство з ним і навіки зіпсуті враження).
25) Rembrandt's J'Accuse...! (2008)
Режисер: Peter Greenaway
Актори: Peter Greenaway, Martin Freeman, Eva Birthistle, Natalie Press, єтц.
Це - companion piece до "Nightwatching", чи не найпрограмовішого фільму Грінуея (котрий, втім, завжди знімає фільми лише про мистецтво). Той був про "Нічну варту" Рембрандта, але також про довільність історії й пам"яті ("ця картина нас обурила, тому повісимо її над каміном; якщо ми не влаштуємо скандал, то про неї забудуть"); про те, яке кіно знімав би Рембрандт, якби народився на кілька століть пізніше (та ж глибока темрява, "милі й милі намальованої темряви", і несподівані плями світла, і фактура), і про відмінності між родами мистецтва - розкриття карт режисера, котрий дуже багато покликається на ту ж живописну традицію: "Люди, котрих малюють, знають, що їх малюють, і тому дивляться в очі, щоб довести: ми - не справжні, ми - в картині. А ти спробував намалювати людей, котрі не знають, що за ними стежать, і продовжують займатися своїми справжніми справами. Проте вони - несправжні, вони - актори, адже актор - той, кому платять, щоб він вдавав, ніби не знає, що за ним стежать" (себто Рембрандт як предтеча кіно, на рівні форми).
Сюжет в обох фільмів один, але "Nightwatching" - відверто художній, а "Rembrandt's J'Accuse" - стилізація під журналістське розслідування. Грінуей бідкається, що, попри візуальну орієнтованість сьогоднішньої культури, люди visually illiterate, забули символічну мову живопису, не мають терпіння дивитися (відео людей з галереї: клацають мобілками, жваво чимчикують далі). Тому Грінуей вигадує картині загадку, щоб зацікавити (начебто у "Нічній варті" зашифровано звинувачення у вбивстві начальника варти). Він хапає глядачів за рукав: дивися, сука, дивися, дивися, дивися. Загадка - вигадка, але картина варта того, щоб ти над нею ці 90 хв порозмірковувала.
Трейлер
