янголи як естетичний феномен
Dec. 15th, 2009 12:18 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
pocketfull_ofМайже в усіх повістинках, які я пишу, є янголи - янголи з липкими долонями, у говнодавах, схожі на птахів, безумні, безмовні. Це - як нервовий тік, чи звичка гризти нігті, чи колупання в носі: погана звичка; я ламаю зубочистки і вигадую янголів. Тому, очевидно, збираю і чужі байки. Оце мама привезла дві - з дуже правильними, дуже *моїми* янголами.
1) В BUW була виставка про зустріч двох поколінь: 80-літні і 30-літні (фотографії, короткі інтерв"ю про події, які змінили життя, і т.д.) - це пролог такий. І там є інтерв"ю 30-літньої, цілком тверезої і сучасної журналістки, яка, розповідаючи про подію, яка змінила її життя, каже: "Я якось дивилася на натовп. У ньому йшов хлопець, який до всіх посміхався. Він йшов ніби повз натовп, ніби натовпу не існувало. Я спочатку подумала, що він інвалід, а потім зрозуміла, що він янгол. Я б не повірила своїм очам, але я спитала у мами - вона теж це бачила".
2) Мамина приятелька, пані історик: "Янгол у мене - підтоптаний, немолодий, п"яненький, з червоним носом. У когось, мабуть, високі й ставні, але не всім же так щастить. Коли я вперше їхала до Варшави, то запізнювалась; зрозуміла, що до відбуття потяга - дві хвилини, а ще треба було піднятися на міст і дійти до колії, і цих двох хвилин у мене - з важкими сумками - не було. Аж раптом з натовпу вигулькнув він, посміхнувся і сказав: "Що, запізнюємось?" - підхопив сумки і ми побігли. Закинув мене до потяга в останню секунду. Отакий у мене янгол - з червоним носом. Ну, не всім же щастить на гарних".
1) В BUW була виставка про зустріч двох поколінь: 80-літні і 30-літні (фотографії, короткі інтерв"ю про події, які змінили життя, і т.д.) - це пролог такий. І там є інтерв"ю 30-літньої, цілком тверезої і сучасної журналістки, яка, розповідаючи про подію, яка змінила її життя, каже: "Я якось дивилася на натовп. У ньому йшов хлопець, який до всіх посміхався. Він йшов ніби повз натовп, ніби натовпу не існувало. Я спочатку подумала, що він інвалід, а потім зрозуміла, що він янгол. Я б не повірила своїм очам, але я спитала у мами - вона теж це бачила".
2) Мамина приятелька, пані історик: "Янгол у мене - підтоптаний, немолодий, п"яненький, з червоним носом. У когось, мабуть, високі й ставні, але не всім же так щастить. Коли я вперше їхала до Варшави, то запізнювалась; зрозуміла, що до відбуття потяга - дві хвилини, а ще треба було піднятися на міст і дійти до колії, і цих двох хвилин у мене - з важкими сумками - не було. Аж раптом з натовпу вигулькнув він, посміхнувся і сказав: "Що, запізнюємось?" - підхопив сумки і ми побігли. Закинув мене до потяга в останню секунду. Отакий у мене янгол - з червоним носом. Ну, не всім же щастить на гарних".
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2009-12-14 11:35 pm (UTC)та й взагалі, треба здибатися.
no subject
Date: 2009-12-15 12:03 am (UTC)А збрестися однозначно треба - як щодо десь на цих вихідних? У вас теж зараз сесія?
no subject
Date: 2009-12-15 07:32 am (UTC)давай на цих вихідних у неділю, бо субота у нас робоча палучяєцца. чи як ти на це?
no subject
Date: 2009-12-15 07:39 am (UTC)no subject
Date: 2009-12-15 07:48 am (UTC)no subject
Date: 2009-12-15 05:36 am (UTC)no subject
Date: 2009-12-15 06:39 am (UTC)от закричи я - чи хто вчув би мене із янгольських
лав? і даймо,хтось з них взяв би мене
близько до серця - чи не звітрів би я від його
буття заважкого? Адже Краса -
не що инше, як початок жаского, котру перетерпіти здольні,
і дивуватися, що воно гордує нами
й не нищить. Кожен янгол окремий - жаский.
no subject
Date: 2009-12-15 07:39 am (UTC)no subject
Date: 2009-12-15 08:29 pm (UTC)Господи, як він перекладає!