pocketfull_of: (the tower at the end of the world)
[personal profile] pocketfull_of
Майже в усіх повістинках, які я пишу, є янголи - янголи з липкими долонями, у говнодавах, схожі на птахів, безумні, безмовні. Це - як нервовий тік, чи звичка гризти нігті, чи колупання в носі: погана звичка; я ламаю зубочистки і вигадую янголів. Тому, очевидно, збираю і чужі байки. Оце мама привезла дві - з дуже правильними, дуже *моїми* янголами.

1) В BUW була виставка про зустріч двох поколінь: 80-літні і 30-літні (фотографії, короткі інтерв"ю про події, які змінили життя, і т.д.) - це пролог такий. І там є інтерв"ю 30-літньої, цілком тверезої і сучасної журналістки, яка, розповідаючи про подію, яка змінила її життя, каже: "Я якось дивилася на натовп. У ньому йшов хлопець, який до всіх посміхався. Він йшов ніби повз натовп, ніби натовпу не існувало. Я спочатку подумала, що він інвалід, а потім зрозуміла, що він янгол. Я б не повірила своїм очам, але я спитала у мами - вона теж це бачила".

2) Мамина приятелька, пані історик: "Янгол у мене - підтоптаний, немолодий, п"яненький, з червоним носом. У когось, мабуть, високі й ставні, але не всім же так щастить. Коли я вперше їхала до Варшави, то запізнювалась; зрозуміла, що до відбуття потяга - дві хвилини, а ще треба було піднятися на міст і дійти до колії, і цих двох хвилин у мене - з важкими сумками - не було. Аж раптом з натовпу вигулькнув він, посміхнувся і сказав: "Що, запізнюємось?" - підхопив сумки і ми побігли. Закинув мене до потяга в останню секунду. Отакий у мене янгол - з червоним носом. Ну, не всім же щастить на гарних".
This account has disabled anonymous posting.
If you don't have an account you can create one now.
HTML doesn't work in the subject.
More info about formatting

Profile

pocketfull_of: (Default)
pocketfull_of

December 2016

S M T W T F S
     123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 23rd, 2025 09:30 am
Powered by Dreamwidth Studios