(no subject)

[pocketfull_of]

Українською ми всі вміємо відфільтровувати загони радянського літературознавства як білий шум, просто прогортуючи обов'язкові пасажі-паротяги. Якось вони навіть уваги не привертають. Натомість коли раптом випадає читати радянське літературознавство мовами, якими читаєш гірше і тому доводиться вчитуватися в кожне слово, то стає дуже смішно:) Читаю зараз антологію літератури їдишем (Київ, 1928), і там у передмові феєрична надінтерпретація:

"Аксенфельд писав: "Я писав у формі театру, щоб це можна було читати у компанії зимовими вечорами". У цих словах втілено ідеали їдишних письменників Нового часу, які прагнули, щоб ідеали Просвітництва втілилися у життя і, висловлені у їхніх творах, спонукали суспільство до дій."

...ну ок, раз так:)