(no subject)
Mar. 18th, 2014 08:44 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
pocketfull_ofКупка лінків собі для позитиву:
* Пам'ятаєте, колись, у сиву давнину, 20-ліття незалежності України відсвяткували зокрема серією відео з нашим гімном мовами наших різних національних меншин? З тих пір ця тема єдності у розмаїтті лише набула актуальності, а етнічний кітч (ну ясно, що українці - це "сало різати тоненько - чи як завжди?" ну ясно, що білоруси вміють з бульби зробити сім страв і компот!) аж почав розчулювати своєю підкреслено ігровою природою, з-поза якої проступає політична нація.
*![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
haidamac знімає різні гарні локації в Україні: наприклад, останнє - меланхолійний занепад дерев'яної церкви у Бакирівці.
* Етнографія Херсонщини від сайту музею Гончара: неймовірні народні голоси й близькість магічного мислення:
- У нас колись тут на березі були русалки. Я живу над берегом, то було вийдеш, коли сонце заходить, а вони лежать так гарно і співають… “Ой-ой-ой, русалки, русалки!”, – було люди кричать. А вона як дасть хвостом по воді!, – згадує 75-літня Ліда Іванівна ... У Дніпрі були, а щас немає. Ми діти бігали, дивилися. Красіві такі: золотистий хвіст, стан такий красівий і груди. Коси є й чорні і білі. “Ох мене матір породила, нехрещену положила” було співають. Люди їх не боялися.
* З того ж сайту музею Гончара (між іншим, класнючого) - про чудову художницю-примітивістку Поліну Райко. Одне відео з її хати є на тій сторінці, а є ще й окремий фільмик: частина 1, частина 2.
* Раз вже мова про художників, зворушливе-зворушливе інтерв'ю з Єгіазаряном про Майдан і різне світоглядне (— Что я могу сделать?! — он почти срывается на крик, слово «сдэлать» — чёрное. — Борис, ты христианин. — Да, я христианин, у меня нет закона мести, но я могу, — очи Бориса горят, — не простить!). Він узагалі весь трохи потойбічний, ну, наприклад, от про нього іще фільмик: частина 1, частина 2. Ну й ще ютубом блукає. Дуже помогає у всякі тяжкі моменти від перегляду новин, трошки інший спосіб буття.
* Хто б подумав, що у нас є жіночі фрік-кабаре-гурти, аж ось божественні Dakh Daughters,які роблять різне дивовижне на основі фольку!
* Проект «Wordyssey» з перекладами п'яти українських сучасних віршів (Жадан, Савка, Богдана Матіяш, Лишега, Любка) різними мовами. Раптом комусь треба буде ділитися українською літературою іншими мовами? :)
* Собі, щоб не загубити й додивитися - ну таки проект "Наш Шевченко", бо це неймовірно, скільки людей читають, як читають, на якому тлі читають.
* Пам'ятаєте, колись, у сиву давнину, 20-ліття незалежності України відсвяткували зокрема серією відео з нашим гімном мовами наших різних національних меншин? З тих пір ця тема єдності у розмаїтті лише набула актуальності, а етнічний кітч (ну ясно, що українці - це "сало різати тоненько - чи як завжди?" ну ясно, що білоруси вміють з бульби зробити сім страв і компот!) аж почав розчулювати своєю підкреслено ігровою природою, з-поза якої проступає політична нація.
*
haidamac знімає різні гарні локації в Україні: наприклад, останнє - меланхолійний занепад дерев'яної церкви у Бакирівці.* Етнографія Херсонщини від сайту музею Гончара: неймовірні народні голоси й близькість магічного мислення:
- У нас колись тут на березі були русалки. Я живу над берегом, то було вийдеш, коли сонце заходить, а вони лежать так гарно і співають… “Ой-ой-ой, русалки, русалки!”, – було люди кричать. А вона як дасть хвостом по воді!, – згадує 75-літня Ліда Іванівна ... У Дніпрі були, а щас немає. Ми діти бігали, дивилися. Красіві такі: золотистий хвіст, стан такий красівий і груди. Коси є й чорні і білі. “Ох мене матір породила, нехрещену положила” було співають. Люди їх не боялися.
* З того ж сайту музею Гончара (між іншим, класнючого) - про чудову художницю-примітивістку Поліну Райко. Одне відео з її хати є на тій сторінці, а є ще й окремий фільмик: частина 1, частина 2.
* Раз вже мова про художників, зворушливе-зворушливе інтерв'ю з Єгіазаряном про Майдан і різне світоглядне (— Что я могу сделать?! — он почти срывается на крик, слово «сдэлать» — чёрное. — Борис, ты христианин. — Да, я христианин, у меня нет закона мести, но я могу, — очи Бориса горят, — не простить!). Він узагалі весь трохи потойбічний, ну, наприклад, от про нього іще фільмик: частина 1, частина 2. Ну й ще ютубом блукає. Дуже помогає у всякі тяжкі моменти від перегляду новин, трошки інший спосіб буття.
* Хто б подумав, що у нас є жіночі фрік-кабаре-гурти, аж ось божественні Dakh Daughters,які роблять різне дивовижне на основі фольку!
* Проект «Wordyssey» з перекладами п'яти українських сучасних віршів (Жадан, Савка, Богдана Матіяш, Лишега, Любка) різними мовами. Раптом комусь треба буде ділитися українською літературою іншими мовами? :)
* Собі, щоб не загубити й додивитися - ну таки проект "Наш Шевченко", бо це неймовірно, скільки людей читають, як читають, на якому тлі читають.
