(no subject)
Nov. 13th, 2012 11:09 pm
Сьогодні в нашому геологічному музеї виступав чудовий Етгар Керет (його сайт; тут я перекладала була одне його оповіданнячко і давала посилання на те, що ловиться в інтернеті). Мушу сказати, що живцем він не менш чудовий, ніж письмово:)Розказував байки про те, що:
* його оповідання про безпорадного й лихого бога відбувається в церкві, бо він досить сміливий, щоб придиратися до бога, але краще все ж до бога якоїсь іншої релігії;
* ріс у "типово ненормальній ізраїльській родині": його батьки, осиротілі під час Голокосту, не знали, як поводитися з дітьми, тож просто розповідали їм історії - мама вигадувала фантастичні оповідання, а в тата була бідніша уява, тож всі його оповідки розгорталися в борделях і були про пияків і проституток, а сину він казав, що проститутки - це ті, кому платять за те, що вони вислуховують скарги інших на життя, а пияки - люди з такою фізіологічною особливістю, що чим більше вони споживають рідини, тим веселіші стають, і тому маленький Керет хотів стати пияком-проституткою, коли виросте - але не вийшло (його зворушливе оповіданнячко на смерть батька тут) - тут на сцену до Керета піднімається одна з організаторів вечора і щось йому шепоче, він киває й гучно каже "Добре, більше ніяких проституток";
* у нього є брат і сестра, і всіх трьох сформувала служба в армії: сестра з найконвенційнішо-успішної особи в родині вдарилася в релігію, і зараз в неї в 48 років уже 11 дітей і 6 внуків, і вона живе в поселенні за Зеленою лінією; брат із крайньо-правого радикала став ліваком і політичним активістом - виступав за легалізацію марихуани, а відвідини сестри - єдині виїзди за Зелену лінію, з яких він повертається не в поліцейському фургоні в наручниках; ну а Керет почав писати.
***
Блукаючи інтернетом, щоб відмазатися від нагальної необхідності працювати, натрапила на спогади М. Гаспарова про античника С.І. Соболевського. Категорично рекомендую всім - там лише сторінка, тож багато вашого часу це не з'їсть. Просто хороший літературний текст - з чудовим стрибком в регістрі оповіді: спочатку портрет на межі з карикатурою чи пародією, образ кабінетного вченого як великого древнього, вже не пристосованого до життя в атмосфері з таким хімічним складом, з такою гравітацією: "Он был медленный, мягкий, как мешок ... Античных авторов он читал, чтобы знать древние языки, а древние языки знал, чтобы читать античных авторов. Когда нужен был комментарий о чем-то кроме языка, он писал в примечании к Аристофану: «Удод — такая птица»". Себто, загалом, від того, кого так описали, не чекаєш інтроспекції абощо - аж раптом "В книгах попадались листки с русскими фразами для латинского перевода. Один я запомнил. «Недавно в нашем городе была революция. Люди на улицах убивали друг друга оружием. Мы сидели по домам и боялись выходить, чтобы нас не убили». «Преподавательское дело очень нелегкое. Какая у тебя ни беда, а ты изволь быть спокойным и умным»" - а далі знову тон падає вниз в цей майже гротеск - і це бере за горло.
Тож далі я полізла читати самі "Записки і виписки" Гаспарова (а мої фінальні реферати до курсів, напевно, муситимуть написати себе самі), і вони також чудові, скажімо, так:
Бог Воспоминания С. Соловьева, поэта: «Видел во сне Бога, он похож на тетю Любу, в зеленой шубе, и играл на скрипке» (ОР РГБ). Люб. Серг. Соловьева была необъятная молчаливая эротоманка.
Божественное О. Фрейденберг писала: "Я божественно говорю по-гречески, хоть не понимаю слов"
Время В тюркских языках будто бы есть время: недостоверное прошлое.
Высокомерие «Смотреть на всех снизу вверх — это очень большое высокомерие», — сказал мне А. Я. Гуревич.
Последствия АКГ в письме извинялся занятостью: «Страдаю от последствий своих филологических флиртов». Я тоже плачу алименты по четырем научным темам.
Ура А.Я.Сыркин, византинист, был единственным студентом, освобожденным от военного дела по особому распоряжению военной кафедры. Он сдавал зачет, ему сказали: вы командуете батальоном в окружении, спереди пехота, сзади танки, сбоку пушки, что вы будете делать? Он думает. "Пока вы думаете, треть вашего батальона погибла, налетают самолеты, что будете делать?" Он думает. Его трясут; он говорит: "Я думаю, надо кричать ура". Эта фраза стала на факультете поговоркой.
Загалом, сильно раджу.
***
Помер Джек Гілберт (тут викладала найчастіше цитований його вірш "The Forgotten Dialect Of The Heart"; тут є досить велика добірка). Звісно, не найтонший сучасний поет, але мене його вірші дуже заспокоювали, ну, бо не все ж мусить бути тонкою рефлексією над станом сучасної культури і чи там еволюцією синекдохи в середині 40-х: хтось мусить також, хоч інколи, сказати, що, скажімо, "Everyone forgets that Icarus also flew [...] anything worth doing is worth doing badly". Дуже мені подобалися його вірші. Мені так жаско, що письменники, яких я люблю зараз, врешті всі вимруть - є дуже мало, чи й взагалі немає письменників, у яких я читала все, тож їхня смерть не позбавить мене читва - і більшість я все одно ніколи не побачу - але так шкода.
no subject
Date: 2012-11-14 11:34 am (UTC)Ти іврит вчиш?
no subject
Date: 2012-11-14 04:15 pm (UTC)Ні, іврит я вчила 2 роки і вже все забула. Зараз вчу ідиш, потім теж, мабуть, все забуду(
no subject
Date: 2012-11-14 04:30 pm (UTC):)
!ייִדיש טאָר מע ניט פֿאַרגעסן
ס'איז צו שיינע שפּראַך!
no subject
Date: 2012-11-14 05:41 pm (UTC)no subject
Date: 2012-11-14 05:49 pm (UTC)та, на жаль правда, я два роки досить успішно вчила японську і дуже успішно забула більшість вивченого, починаючи з хірагани(
no subject
Date: 2012-11-14 05:52 pm (UTC)От японську я якось підтримую на рівні, який знанням не назвеш, але нові кандзі запам'ятовую. А ти для навчання вчила - чи для задоволення?
no subject
Date: 2012-11-14 05:58 pm (UTC)та ти круто японську знаєш, ти ж комікси читала!