(no subject)

[pocketfull_of]

- Не зрозумій мене неправильно, але я обожнюю сифіліс, - каже мій знайомий канадійський китаєць з кафедри французької літератури. - Від нього страждали й аристократи, й найбідніші моряки, дуже егалітарна хвороба. Гонорея - для бідних, туберкульоз - весь такий духовний і від нього моє серце не б'ється частіше, а сифіліс дуже тілесний: пов'язаний з сексуальністю, яку частно подають як монструозну, і потім тіло стає ще монструознішим. Сифіліс чудовий. Гюйсманс казав, що весь світ - це сифіліс (він багато нюхав кокс, але). Крім того, в мене алергія на пеніцилін, тож якщо сифіліс підчеплю я, то нічого мені не поможе, що додає моїм дослідженням edginess.
Очевидно, він пише про репрезентацію сифілісу у французьких медичних трактатах першої половини ХІХ ст. Коли повз нас проходять люди, він починає говорити слово "сифіліс" голосніше.
- Та зізнайся нарешті собі й людям, - кажу я, - тобі просто подобається гучно вимовляти слово "сифіліс" перед зніяковілими бакалаврами.
Тим часом дуже схоже, що перетини природничих наук і мистецтва - наступний великий тренд гуманітаристики. Принаймні, щось у цьому напрямі тут увесь час відбувається, як не виставка, семінар чи курс, то черговий знайомий береться писати про щось із цієї галузі. Увесь час на слуху. Вплив розвитку теорій неевклідової геометрії на літературу. Взаємовпливи розвитку гравюр і анатомічних театрів. Література і медицина, наші уявлення про норму, нездоров'я, іншого. Ну й є цілий факультет історії науки - не історія й не наука, щось із засягу культурної антропології, але саме на перетині з hard sciences.
Знайома з компаративістики, яка займається літературою-й-медициною і наративною терапією, на вихідних їздить до Нью-Йорку, щоб взяти участь в постановках Theatre of the Oppressed. Розповідає, що потім по півночі не може заснути, бо згадуються якісь деталі, які свідомо не виринули б, скажімо, шорсткий край стільця в першому класі, подряпини під колінами.
- Значить, якось воно працює, щось в голові відбуваєиться, - каже вона.