(no subject)

[pocketfull_of]

Free Men (2011)
Режисер: Ismaël Ferroukhi
Актори: Tahar Rahim, Michael Lonsdale, Mahmud Shalaby
Трейлер
Юнес приїжджає з Алжиру до Парижа, аби, займаючися дрібною спекуляцією, заробити трохи грошей своїй родині. Тільки час вибрав невдалий: саме почалася Друга світова. Втім, це не його війна. Бізнес йде непогано, він пише довгі листи родині й шастає по гарних барах, і йому особисто, в цілому, нічого не загрожує - принаймні, так здавалося. На жаль, його двоюрідний брат влазить в рух опору, а його самого загрібають - рятується тільки тим, що обіцяє шпигувати за мечеттю, бо є підозри, що імам рятує євреїв, видаючи їх за мусульман. Загалом, фільм зі славної категорії "кіно про красивих людей": Тагар Рагім, який зіграв головну роль, - бубочка з чарівними ямочками на щоках; враховуючи, що "Пророк", суть якого можна підсумувати рівно так само, взяв Канни, у "Вільних людей" також непогані перспективи.
Ну але це я іронізую, насправді - геть непоганий фільм, і мені дуже хотілося, щоб він мені сподобався, бо мене розчулюють сюжети, коли люди ростуть над собою і влазять в не свою війну. На жаль, насправді фільм викликав в мене погано раціоналізовану лють. Там, де глядача можна і треба влупити в зуби, фільм його ніжно гладить по голові. І я не маю нічого проти текстів, які гладять читача по голові! Більшість ранків мені вистачає сили вилізти з-під ковдри лише тому, що за сніданком я прочитаю розділ чогось, що погладить мене по голові! Але проблема в тому, що зараз фільми/книжки про Голокост стали, власне, майже виключно жанром, який гладить читача по голові, притискає до спітнілих грудей і каже: "ти - не такий, зараз все було б інакше, і боже збав тобі на якусь мить під час перегляду/прочитання стане незатишно". Безперечно, з фільму про те, як в мечеті без вагань переховують єврея-гомосексуаліста, я вийду щасливіша, ніж з фільму, де його не переховують. Але від оцього пункту "без вагань" мені незатишно, тому що він, по-перше, нівелює колосальність вибору тих, хто справді вирішував переховувати євреїв/гомосексуалістів/циган/підставте вашу меншину, і, по-друге, дегуманізує тих, хто вирішував не ризикувати кров'ю своїх рідних і своєї спільноти заради крові і спільноти дальшої. Нам всім, безперечно, приємно думати, що ми, о, ми всіх рятували б - але порятунок дальших, якби щось зірвалося, означав би смерть своїх, перед якими відповідальний точно більше, тож підставляти їх теж ніби не надто етично. І точно неетично й фальсифікаторськи - подавати цей вибір як легкий, ба навіть єдиноможливий.

Ну й для контрасту - текст, який не жаліє зубів читача (ну й взагалі, час звітуватися про прочитане): "This Way for the Gas, Ladies and Gentlemen" // "Proszę państwa do gazu" by Tadeusz Borowski.
Боровський пройшов Аушвіц і Дахау, більшість часу - у т.зв. етичній "сірій зоні" в'язнів, які працювали на систему, аби вижити. У 1947 р. він написав про це "Proszę państwa do gazu": шалено чесний, шалено страшний текст. Він не жаліє старого єврея, який був наглядачем у гетто і наказав повісити свого сина, коли той вкрав шмат хліба, а сам такий заморений, що й перед газовою камерою просить лише поїсти востаннє (й Боровський поїсти йому дає). Але не жаліє й себе. Він працював на розвантаженні товарняків, набитих людьми, більшість з яких одразу йшла до газових камер. Він не мав права їм сказати, куди вони підуть, і шалено злився на всю цю біомасу. Не намагається якось прикрасити те, як зі злістю вимітав з вагонів роздуті, розчавлені трупики немовлят, які ніхто з в'язнів не хотів взяти, лише одна стара якось визвалася і сказала йому "бідний хлопчик" (рідкісний момент милосердя до себе); як злився на жінку, котра намагалася відхреститися від власної дитини, бо без дитини могла потрапити до табору, а з - лише до газових камер.
А потім раптом з вагону виходить ще геть юна дівчина, елегантно поправляє комірець сорочки й питає: "Ми ж одразу на смерть йдемо?" Йому не стає сміливості порушити припис і відповісти. Вона киває, й може потрапити до табору, але йде, хоча її окликають, до вантажівок, які до газових камер, і її волосся дуже гарне на сонці. При обговоренні цього був у нас кумедний момент: я звикла, що зазвичай я - найагресивніша феміністка в будь-якій авдиторії, аж тут раптом знайшлися конкуренти на статус. Підводиться другокурсниця з англістики (чудова, між іншим, баришня з БДСМ-тусовки, яка робитиме проект про те, як у цій спільноті приховують реальне насильство) і каже: "А тут він відтворює патріархальний стереотип maiden, matron and crone: саме жінка, яка, судячи з наявності дитини, вела статеве життя, виступає як інфернальне зло, а незаймана дівчина - жахливо романтизована". А в мене брови повзуть на лоба, і я так (подумки): "r u 4 real?" Бо я це прочитую не як характеристику цих жінок, а як характеристику оповідача: він в тій дівчині людину вперше бачить, розумієте? Не півмерця, який робить його злочинцем самим фактом своїх страждань і смерті, й тому так злить - а людину з почуттям власної гідності. Вона після кількох діб у тому товарняку, ми так здогадуємося, вся в сечі і гівні, пропахла трупами - а він дає, бодай у книжці, їй цей момент гідності й вибору перед смертю, хоча насправді навіть не зважився їй відповісти. Це нічого не міняє, але щось важить: і це страшніше за ті трупики немовлят, описані вище.
У 1951 р. Боровський, який пройшов три роки концтаборів, відгвинтив газ у себе на кухні й покінчив життя самогубством.

Comments

[teresssa.livejournal.com]

кльово, що написали) а щодо maiden, matron and crone, то я би, мабуть, пристала на сторону тієї другокурсниці. не в термінах непорочності й інфернального зла, але як мати я вряди-годи зустрічалась із різким перекосом при зустрічі чи під час контакту з та без дитини. тому би на таке зреагувала. однак у цій ситуації досить кумедно закидати це Боровському.

[pocketfull-of.livejournal.com]

Існування цього стереотипу, як і абсолютно хворе ставлення нашого сусп-ва до жінок, я під сумнів анітрохи не ставлю. Але в Боровського, здається, все ж йдеться не про цю пояснювальну схему.

[teresssa.livejournal.com]

я щось, коли писала, відволіклась, і то погано в мене вийшло. я, однак, про те, що часом (насправді часто) не нам ідеться, а нами йдеться. Не у Боровського йшлося, а через Боровського вийшло. але це аж ніяк не скасовує ваше потрактування. це вже питання до позиції критикині, і що цікаво і прояснюється із написано, саме естетичної позиції.

[pocketfull-of.livejournal.com]

"не нам ідеться, а нами йдеться" - згодна, і то в більшості випадків: думаю, мало хто прокидається вранці з думкою "що б то мені зробити увечері? О, побуду-но я сексистом, ву-ху!!!" :)

[lovkyj-man.livejournal.com]

я теж зранку вирішив побути сексистом і приєднуюсь до думки другокурсниці з БРСМ BDSM. Ой не випадково там три жінки підряд. Тепер треба взятись за чоловіків, але з них там, здається, лише один, той, що з комендантом хотів поговорити.

[pocketfull-of.livejournal.com]

Мені здається, там більший фейл не гендерний, а етнічний: найбільш однозначно антипатичні персонажі - таки з українських територій :)

[lovkyj-man.livejournal.com]

Рекомендації Амазона.com

Reading level: Ages 18 and up
Paperback: 192 pages
Publisher: Penguin Classics; 1976 Penguin Books paperback edition edition (August 1, 1992)
Language: English

А з 1951-м роком теж, виявляється, не все просто. От що пишуть там же читачі:

After he wrote his two volumes of stories, he, like many other young Poles, decided that communism might be the best thing for Poland, and subjugated his brilliant writing talent to churning out reams of "socialist realism" for the communists. But he was depressed and he was drinking heavily. When a close friend of his was tortured by the communists, he became completely disillusioned with the communists.

[pocketfull-of.livejournal.com]

Я його вивчала, біографічний фактаж знаю)) Це, як і те, що сидів за комунізм, виношу за дужки - бо тоді починається неприкольне вибудовування ієрархій жертв. Мені здається важливим символічним жестом, що він обрав саме таку смерть, хоча є швидші методи і ефективніші.

[lovkyj-man.livejournal.com]

Я ж людина, що нічого не вивчала, тому мені цікаво. Також пишуть, що його тато на Бєломорканалі встиг попрацювати в"язнем і вся їх родина в той час доїхала до Польщі лише тому, що батька обміняли на радянських військовополонених.

Щодо газу, то хіба можна довести, що це був жест?

Відносно ієрархії, то так (без подробиць) теж виходить досить проста радянська ієрархія. Не зумів товариш піднятись до висот Зої К., в результаті перервав своє нікчемне і негероїчне життя.

[pocketfull-of.livejournal.com]

Мені видається досить великою натяжкою припустити, що людині, якій вистачило сили й волі до життя в таборах, їх не вистачило на те, щоб змиритися з незоряним статусом :) А от в несумісне з життям розчарування в ідеології, в яку вірив і заради якої багато чим пожертвував, зокрема й людською гідністю, - віриться більше (див. Хвильовий). "Щодо газу, то хіба можна довести, що це був жест?" - складна дія, яка не має практичного значення, однозначно має символічне значення, інакше б її не виконували. Самогубство газом - складна дія (простіше й результативніше - повіситися, простіше й десь настільки ж непевно - різати вени), отже, думаю, символічність вибору очевидна.

[lovkyj-man.livejournal.com]

Ну якщо люди навіть в інвестиціях не ведуть себе як раціональні агенти, то як очікувати що вони будуть так себе вести у виборі способу самогубства? Зранку прокидаються, думають: "Як би це мені зробити самогубстово сьогодні ввечері? О, повішусь, щоби багато часу не витрачати, ву-ху!" Це така тема, що ми в ній, слава Богу, не експерти.

Мені теж віриться більше в те, що Боровський це зробив через розчарування в ідеології. Але якщо цих фактів його життя не знаєш, то виходить, що причина була як раз та, радянська, про яку я писав і про яку ти пишеш: всі радянські люди, як один, лівою ногою спасли б усіх в"язнів і потім ще перевели б усіх бабусь через дорогу. Або, в крайньому разі, хоч померли б якось героїчно. А хто цього не зробив, той не людина. От і підтвердження -- вчинив самогубство. Тож їжте діти кашу, і з вами не станеться такої прикрості.

[pocketfull-of.livejournal.com]

А про "Reading level: Ages 18 and up": одна дівчинка - першокурсниця з психології - нещодавно в цьому ж класі доводила, що якась така геть дитяча книжка є "unsuitable for high school", бо там згадано подружню зраду. Ну й регулярно ж відбуваються якісь процеси, коли батьки обурюються через поліцію на шкільну програму. Тож амазон перестраховується :)

[scarabaea.livejournal.com]

У тебе зараз якісь дуже круті в плані списку літератури курси. Дякую, що ділишся враженнями.

[pocketfull-of.livejournal.com]

Курси круті - не те слово! Але який же безпробудний депресняк від них усіх.

[lovkyj-man.livejournal.com]

І про переклад
Цікаво, що в англійському перекладі пропущені цілі речення тексту. Я порівнював тут (англійськ (http://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=this%20way%20for%20the%20gas%2C%20ladies%20and%20gentlemen&source=web&cd=3&ved=0CDEQFjAC&url=http%3A%2F%2Fwww.writewellgroup.com%2FHumanities_Project_2005-06%2FPrimary_Sources%2FBorowski_Gas.pdf&ei=v5h4T-fJNISWtweE4qXqDg&usg=AFQjCNFmMvfwocuyh_WTaTNHOjvxPArHNw&cad=rja)а) (польська (http://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=prosz%C4%99%20pa%C5%84stwa%20do%20gazu&source=web&cd=4&sqi=2&ved=0CFEQFjAD&url=http%3A%2F%2Fnpr.pl%2Fmatecznik%2Flektury3%2Fdo_gazu.pdf&ei=GJl4T4jmBceJtwfSs-nHBQ&usg=AFQjCNEiR2XzncWPAsaSycvqeHz3mYzaAg&cad=rja))

1.
W bloku, pod nami, kotłują się ludzie, nadzy, ociekający potem. Łażą między buksami w przejściu, wzdłuż ogromnego, inteligentnie zbudowanego pieca, między ulepszeniami, które stajnię końską (na drzwiach wisi jeszcze tabliczka, że ,,versuchte Pferde” — zarażone konie, należy odstawiać tam a tam) przemieniają w miły (gemutlich) dom dla ponad pół tysiąca ludzi. Gnieżdżą się na dolnych pryczach po ośmiu, dziewięciu, leżą nadzy, kościści, cuchnący potem i wydzielinami, o zapadniętych głęboko policzkach. Pode mną, na samym dole — rabin; nakrył głowę kawałkiem szmaty oddartej z koca i czyta z modlitewnika hebrajskiego (tej lektury tu jest...), zawodząc głośno i monotonnie.

Below us, naked, sweat‐drenched men crowd the narrow barracks aisles or lie packed in
eights and tens in the lower bunks. Their nude, withered bodies stink of sweat and
excrement; their cheeks are hollow. Directly beneath me, in the bottom bunk, lies a rabbi.
He has covered his head with a piece of rag torn off a blanket and reads from a Hebrew
prayer book (there is no shortage of this type of literature at the camp), wailing loudly,
monotonously.


2.
Kto raz tu wszedł, nic, nawet popiołów swoich nie wyniesie na postenket-tę, nie wróci do tamtego życia.„Po cóż ona to przywiozła, przecież i tak jej zabiorą” — pomyślałem mimo woli, dostrzegłszy na przegubie ręki śliczny zegarek o drobniutkiej złotej bransoletce. Taki sam miała Tuśka, tylko na czarnej wąskiej tasiemce.
— Słuchaj, odpowiedz. Milczałem. Zacisnęła usta.

Why did she bring it? I think to myself, noticing a lovely gold watch on her delicate wrist.
They'll take it away from her anyway.
"Listen, tell me," she repeats.
I remain silent. Her lips tighten.


3.
Już kończą. Trupy porozkładane na rampie zabiera ostatnie auto, klamoty są załadowane. Kanada objuczona chlebami, marmoladą, cukrem, pachnąca perfumami i czystą bielizną, ustawia się do odmarszu. Kapo kończy ładowanie kotła od herbaty złotem, jedwabiami i czarną kawą. To na bramę dla wachmanów: puszczą komando bez kontroli. Parę dni obóz będzie żył z tego transportu zjadał jego szynki i kiełbasy, konfitury i owoce, pił jego wódkę i likiery, będzie chodził w jego bieliźnie, handlował jego złotem i tłumokami. Wiele wyniosą cywile za obóz, na Śląsk, do Krakowa i dalej. Przywiozą papierosy, jajka, wódkę i listy z domu. Parę dni będzie obóz mówił o transporcie „Sosnowiec —Będzin” Był to dobry, bogaty transport.

It is almost over. The dead are being cleared off the ramp and piled into the last truck. The
Canada men, weighed down under a load of bread, marmalade and sugar, and smelling of
perfume and fresh linen, line up to go. For several days the entire camp will live off this
transport. For several days the entire camp will talk about "Sosnowiec‐Bedzin." "Sosnowiec‐Bedzin" was a good, rich transport.

[pocketfull-of.livejournal.com]

О, от переклади не порівнювала, просто супер! Я знаю, що в інших перекладах з польської (та й, думаю, решти європейських мов) американські перекладачі зазвичай пропускають все, що може виявитися для читача незрозумілим, але тут просто інтерпретація вільна)))) Спасибі!