(no subject)
Feb. 20th, 2012 01:55 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
pocketfull_ofОскільки я не надто вправно розплановую свій час (мені завжди здається, що я всесильна і все встигаю), перетворилася на униле гівно, котре не робить в цьому житті нічого цікавого, лише ішачить, інколи спить, інколи ходить в кіно. Ото хіба сходила вчора на цвинтар подивитися на сов: я думала, переважно будуть батьки з маленькими дітьми (а ставлення до дітей тут - окрема тема: позавчора от на славістичний колоквіум прийшла аспірантка 5го курсу з наймолодшим додатком до кафедри - тритижневим сином у слінгу, щось собі тихо булькав під "Андрєя Рубльова", але нікому не заважало), аж ні, зібралися просто люди, зацікавлені природою.
Лекцію проводило кумедне подружжя, яке відкрило свій притулок для скалічених, переважно збитих машинами сов, які вже не зможуть повернутися до нормального життя. Періодично проводять з ними такі виступи про масачусетську фауну, розповідали, що цієї зими в бостонському аеропорту гніздиться північна біла сова: коли пробували її роздивитися в бінокль, приїхала поліція, бо подумали, що вони - терористи. Охочих вчили пугукати, як чотири найпоширеніші в штаті види сов: кажуть, ці тварюки допитливі, і, якщо йдеться не про сову в якомусь туристичному центрі, котра вже звикла до таких дивних співрозмовників, а просто про заблуду в саду, то їх цілком можна розговорити. Показували своїх домашніх пташок, дуже кумедні, з дуже різними характерами: якісь балакучі, якісь спокійно сидять і позують, тішачися увагою, а якісь ділові і кудись там по руці дибають чи намагаються полетіти.
Подивилася номіновані на оскара короткометражки-мультики. Мої фаворити - Wild Life (Канада) і The Fantastic Flying Books of Mr. Morris Lessmore (США). "Wild Life" - іронічний і гарний стилізований під гуаш мультик про британського жевжика з аристократичної родини, який на початку ХХ ст. їде в Канаду піднімати цілину. Мені подобається прийом, коли подають різні погляди на головного героя, і мені просто подобається, як це зроблено. "The Fantastic Flying Books of Mr. Morris Lessmore" (увага, вище лінк на ютуб - мультик повністю є онлайн) - солодкавість фоєрівської породи, але все одно гарно: ну й, гадаю, усіх любителів книжок має потішити ідея потойбіччя, населеного живими книжками, які треба реанімувати, уважно перечитуючи, й турботливо кутати в суперобкладинку, перш ніж випустити політати прохолодного дня. Очевидно, третім реальним претендентом на перемогу може бути La Luna (США) - аж здивувалася, коли побачила лого Піксар/Дісней, любі мої, що ж ви робите на цьому святі життя незалежних кіноробів? Мультик, втім, симпатичний і з меншою кількістю претензій, ніж "Летючі книжки", хоча "Wild Life", мені здається, цікавіший. Ну, хто зна, наступної неділі довідаємося.
А Dimanche/Sunday (Канада - про тяжке життя дитини з багатою уявою у блідому провінційному містечку) і A Morning Stroll (Англія - мультик заради одного гегу з несподіваною зміною головного героя) затесалися, напевно, для баласту.
Separation (2011)
Режисер: Asghar Farhadi
Актори: Peyman Maadi, Leila Hatami, Sareh Bayat, etc.
Трейлер
Фільм зібрав усі нагороди, до яких дотягнувся (берлінський золотий ведмідь, British Independent Film Award, золотий глобус за іноземний фільм і т.д. - під 50 в сумі), а я не чекала від нього нічого. По-перше, берлінці часто керуються якимись лише їм відомими ідеологічними міркуваннями, по-друге, муки іранських дисидентів, певною мірою, модні: не применшую їхніх страждань, але, якщо вам вже треба десь страждати за політику, то краще в Ірані, тоді з цього бодай буде шанс склепати міжнародний бестселлер. Коротше, чим менше сподівань, тим більше шансів потішитися фільмом, якось так виходить: а "Separation" справді прекрасний.
Іранська родина отримує візи за кордон; жінка за те, щоб втікати, а чоловік відмовляється їхати, бо в Ірані у нього хворий батько: "- Але ж він вже навіть не впізнає, що ти його син! - Зате я знаю, що він - мій батько", загалом, глядіти треба. Жінка б виїхала сама, але на вивіз доньки потрібен дозвіл її батька, а той дозволу, очевидно, не дасть. Жінка тимчасово переїжджає до своїх батьків, аби натиснути, і на цей час доводиться наймати медсестру, котра би доглядала старого. Якось чоловік вертається додому - а медсестра прив'язала його батька до ліжка й пішла кудись. В люті він виштовхує її з квартири - а потім отримує позов до суду, бо виявилося, що та була вагітна, впала, коли він її штовхнув, і втратила дитину. За іранським законодавством - це вбивство. Ну й заверті...))) Вони всі по-своєму праві, і вони всі поводяться геть огидно: це, звісно, загальник, але він вкрай рідко настільки точно описує фільм. Загалом, воно не перевернуло мені життя чи уявлення про кіно, але хороша, неоднозначна, значно стриманіша, ніж можна було очікувати, драма.
Dangerous Method (2011)
Режисер: David Cronenberg
Актори: Michael Fassbender, Keira Knightley and Viggo Mortensen
Трейлер
Також відомий як фільм, де член Фасбендера грає Юнга, Арагорн - Фрейда, а Кіра Найтлі, як несподівано з'ясувалося, вміє грати. Я знаю, що багато для кого Найтлі була головним мінусом фільму, а мені вона сподобалася: її просто не треба пихати в ролі, де потрібні психологічні тонкощі (от з комедіями, напевно, добре давала би собі раду), але бодай півфільму вона виглядала цілком органічно.
На жаль, я досі не зрозуміла, про що було кіно. Про те, що за будь-якою концепцією, навіть тією, що претендує на пояснення законів людства, стоять конкретні життєві обставини її авторів? (У даному випадку - протиставлення багатства Юнга бідності і етнічній маргіналізованості Фрейда) Ну то це наче й не новина. Про те, що не все можна пояснити раціонально? У якійсь прифінальній сцені Юнг говорить, що бачив сон, як Європу заливають ріки крові: але, на жаль, ефект цього одкровення губиться через те, що сценарист читавспойлери підручник з історії. Про те, що нормальність - справа умовна, і психіатри в чомусь безумніші, ніж їхні пацієнти? То це теж топос, щоб не сказати боян.
Не сказати нічого притомного й не вибудувати сюжет - теж хід: а раптом глядач подумає, що це такий авангард, а він просто нічого не розуміє? Бодай зі мною не спрацювало:(
(ух, нарешті відзвітувалася про всі подивлені фільми! лишилося відзвітуватися про всі прочитані книжки)
Лекцію проводило кумедне подружжя, яке відкрило свій притулок для скалічених, переважно збитих машинами сов, які вже не зможуть повернутися до нормального життя. Періодично проводять з ними такі виступи про масачусетську фауну, розповідали, що цієї зими в бостонському аеропорту гніздиться північна біла сова: коли пробували її роздивитися в бінокль, приїхала поліція, бо подумали, що вони - терористи. Охочих вчили пугукати, як чотири найпоширеніші в штаті види сов: кажуть, ці тварюки допитливі, і, якщо йдеться не про сову в якомусь туристичному центрі, котра вже звикла до таких дивних співрозмовників, а просто про заблуду в саду, то їх цілком можна розговорити. Показували своїх домашніх пташок, дуже кумедні, з дуже різними характерами: якісь балакучі, якісь спокійно сидять і позують, тішачися увагою, а якісь ділові і кудись там по руці дибають чи намагаються полетіти.
Подивилася номіновані на оскара короткометражки-мультики. Мої фаворити - Wild Life (Канада) і The Fantastic Flying Books of Mr. Morris Lessmore (США). "Wild Life" - іронічний і гарний стилізований під гуаш мультик про британського жевжика з аристократичної родини, який на початку ХХ ст. їде в Канаду піднімати цілину. Мені подобається прийом, коли подають різні погляди на головного героя, і мені просто подобається, як це зроблено. "The Fantastic Flying Books of Mr. Morris Lessmore" (увага, вище лінк на ютуб - мультик повністю є онлайн) - солодкавість фоєрівської породи, але все одно гарно: ну й, гадаю, усіх любителів книжок має потішити ідея потойбіччя, населеного живими книжками, які треба реанімувати, уважно перечитуючи, й турботливо кутати в суперобкладинку, перш ніж випустити політати прохолодного дня. Очевидно, третім реальним претендентом на перемогу може бути La Luna (США) - аж здивувалася, коли побачила лого Піксар/Дісней, любі мої, що ж ви робите на цьому святі життя незалежних кіноробів? Мультик, втім, симпатичний і з меншою кількістю претензій, ніж "Летючі книжки", хоча "Wild Life", мені здається, цікавіший. Ну, хто зна, наступної неділі довідаємося.
А Dimanche/Sunday (Канада - про тяжке життя дитини з багатою уявою у блідому провінційному містечку) і A Morning Stroll (Англія - мультик заради одного гегу з несподіваною зміною головного героя) затесалися, напевно, для баласту.
Separation (2011)
Режисер: Asghar Farhadi
Актори: Peyman Maadi, Leila Hatami, Sareh Bayat, etc.
Трейлер
Фільм зібрав усі нагороди, до яких дотягнувся (берлінський золотий ведмідь, British Independent Film Award, золотий глобус за іноземний фільм і т.д. - під 50 в сумі), а я не чекала від нього нічого. По-перше, берлінці часто керуються якимись лише їм відомими ідеологічними міркуваннями, по-друге, муки іранських дисидентів, певною мірою, модні: не применшую їхніх страждань, але, якщо вам вже треба десь страждати за політику, то краще в Ірані, тоді з цього бодай буде шанс склепати міжнародний бестселлер. Коротше, чим менше сподівань, тим більше шансів потішитися фільмом, якось так виходить: а "Separation" справді прекрасний.
Іранська родина отримує візи за кордон; жінка за те, щоб втікати, а чоловік відмовляється їхати, бо в Ірані у нього хворий батько: "- Але ж він вже навіть не впізнає, що ти його син! - Зате я знаю, що він - мій батько", загалом, глядіти треба. Жінка б виїхала сама, але на вивіз доньки потрібен дозвіл її батька, а той дозволу, очевидно, не дасть. Жінка тимчасово переїжджає до своїх батьків, аби натиснути, і на цей час доводиться наймати медсестру, котра би доглядала старого. Якось чоловік вертається додому - а медсестра прив'язала його батька до ліжка й пішла кудись. В люті він виштовхує її з квартири - а потім отримує позов до суду, бо виявилося, що та була вагітна, впала, коли він її штовхнув, і втратила дитину. За іранським законодавством - це вбивство. Ну й заверті...))) Вони всі по-своєму праві, і вони всі поводяться геть огидно: це, звісно, загальник, але він вкрай рідко настільки точно описує фільм. Загалом, воно не перевернуло мені життя чи уявлення про кіно, але хороша, неоднозначна, значно стриманіша, ніж можна було очікувати, драма.
Dangerous Method (2011)
Режисер: David Cronenberg
Актори: Michael Fassbender, Keira Knightley and Viggo Mortensen
Трейлер
Також відомий як фільм, де член Фасбендера грає Юнга, Арагорн - Фрейда, а Кіра Найтлі, як несподівано з'ясувалося, вміє грати. Я знаю, що багато для кого Найтлі була головним мінусом фільму, а мені вона сподобалася: її просто не треба пихати в ролі, де потрібні психологічні тонкощі (от з комедіями, напевно, добре давала би собі раду), але бодай півфільму вона виглядала цілком органічно.
На жаль, я досі не зрозуміла, про що було кіно. Про те, що за будь-якою концепцією, навіть тією, що претендує на пояснення законів людства, стоять конкретні життєві обставини її авторів? (У даному випадку - протиставлення багатства Юнга бідності і етнічній маргіналізованості Фрейда) Ну то це наче й не новина. Про те, що не все можна пояснити раціонально? У якійсь прифінальній сцені Юнг говорить, що бачив сон, як Європу заливають ріки крові: але, на жаль, ефект цього одкровення губиться через те, що сценарист читав
Не сказати нічого притомного й не вибудувати сюжет - теж хід: а раптом глядач подумає, що це такий авангард, а він просто нічого не розуміє? Бодай зі мною не спрацювало:(
(ух, нарешті відзвітувалася про всі подивлені фільми! лишилося відзвітуватися про всі прочитані книжки)
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2012-02-20 08:31 am (UTC)до речі, чомусь лін на IMDb не відкривається. але другу переглянув - красиво!
no subject
Date: 2012-02-20 06:44 pm (UTC)("Чорний лебідь", оооо! Просто фантастично нєвнятний фільм, який намагалася додивитися чи не в три заходи, зате потім тишу у будь-якому товаристві можна було заповнювати своєчасно докинутим "А ви вже дивилися півтори години, як Портман мастурбує з сумним обличчям?").
А на що саме не відкривається лінк на імдб? Я проклацала - наче все відкривається.
no subject
Date: 2012-02-20 06:49 pm (UTC)no subject
Date: 2012-02-20 07:01 pm (UTC)no subject
Date: 2012-02-20 08:51 am (UTC)кажуть, що тим, хто добре обізнаний з історію психоаналізу, фільм подобаться значно більше, ніж тим, хто її не зна.
no subject
Date: 2012-02-20 06:37 pm (UTC)no subject
Date: 2012-03-27 08:12 am (UTC)