(no subject)

[pocketfull_of]

Дочитала "The Red Prince: The Secret Lives of a Habsburg Archduke" Тімоті Снайдера - біографію ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга, також відомого як Василь Вишиваний. Усіх, кого бачила живцем протягом останніх тижнів, уже дістала цією книжкою - то чого, думаю, не дістати ще й тих, з ким перетинаюся онлайн? I'm an equal-opportunity pest: generous like that!
У мене на руках - польський переклад; на нього в черзі три людини, але я можу відфотографувати і викласти онлайн, якщо комусь треба? А український переклад, кажуть знаючі люди, зараз в процесі.
Біографію Вишиваного можна прочитати на вікіпедії, вона феєрична - тому рекламуватиму не цю феєрію, а письменницьку майстерність Снайдера. Скажімо, отак книжка починається:
"Давним-давно прекрасна принцеса на ймення Марія Кристина жила собі в замку і читала книжки від кінця до початку. Потім прийшли нацисти, а після них - сталіністи. Ця книжка - історія її родини, тож починається вона з кінця.
***
19 серпня 1948 р., за годину до півночі, у радянській в’язниці в Києві загинув один український полковник. Він шпигував у Відні, під час Другої світової війни працював проти Гітлера, а під час Холодної - проти Сталіна. Зумів втекти від гестапо, проте не від радянської контррозвідки. Якось український полковник сказав своїм колегам, що йде на обід, і у Відні його більше не бачили. Його схопили солдати Червоної армії і переправили літаком до Радянського союзу. Допит він не пережив. Померлого у в’язничній лікарні полковника поховали в безіменній могилі.
В українського полковника був старший брат, також полковник, котрий також виступав проти нацистів. Через свою відвагу війну він провів у німецьких в’язницях і таборах. Після тортур у гестапо він втратив око і лишився напів-паралізований. Повернувшись по війні додому, він спробував повернути собі родинний маєток. Землі були в Польщі, старший брат був поляком. Маєток у 1939 р. захопили нацисти, а в 1945 р. - конфіскували комуністи. Знаючи про німецьке походження полковника, нацистські слідчі намагалися змусити його визнати, що він німець. Тим же аргументом скористалися після війни й комуністи: оскільки він німець, то не має права володіти землею у новій Польщі. Комуністи загарбали те, що спершу відняли нацисти.
Дітям польського полковника було непросто пристосуватися до нового комуністичного ладу. При вступі до медичної академії його донька мусила вказати своє соціальне походження. При цьому вона мусила вибрати одну з трьох стандартних категорій марксистської бюрократії: робітниче, селянське чи інтелігентське. Повагавшись, дівчина вписала "Габсбург", і це була правда. Абітурієнткою медичної академії була молода княгиня Марія Кристина Габсбург. Її батько, польський полковник, і дядько, полковник український, були габсбурзькими князями, нащадками імператорів, представниками одного з найславніших родів Європи."
А отак Снайдер характеризує свого героя: "Вільгельм фон Габсбург, Червоний Князь, носив мундир австрійського офіцера, відзнаки габсбурзького ерцгерцога, костюм паризького вигнанця, ланцюг Ордену Золотого Руна і, час від часу, сукенку".
Прєлєсть, ага? :)

***

Скачала певну кількість віршів у виконанні їхніх авторів. Є така теорія (поети її люблять: так вони почуваються менш непотрібними), що вірші треба сприймати на слух. Я увесь час слухаю аудіокниги, проте саме вірші на слух не могла - до сьогодні. А тут несподівано накрило - як не дивно, Оденом, котрого, в принципі, більше люблю у вигляді окремих цитат (всякі "poetry makes nothing happen" і "mercury sank in the mouth of the dying day"), аніж повністю - аж тут почула, як він читає "In Memory of W.B. Yeats". Вірш чесний, як удар в око, і сповнений, цитуючи Шимборську (котра писала про інше), любові звисока, з-поза зір, де завжди холодно. Але коли читаю сама, то ця відстороненість здається позою - не кращою-не гіршою, але позою. А Оден якось так чітко, клінічно й холодно це читає, що пробирає до сліз і кісток.

А ось, для порівняння, Їтс - шкода, що не якесь "beast slouching towards Bethlehem to be born", проте що вже є. Мені здається, що до його фольклорної манери таке читання дуже пасує:

Архів з усіма віршами (близько 150 мб) - як різдвяний подаруночок гікам.

Comments

[automne-dore.livejournal.com]

це не про нього йшлося в темпорівській книжці про габсбургів?

[pocketfull-of.livejournal.com]

Саме про нього, але та книжка у порівнянні за Снайдером сосьот і не передає й половини безуму))

[st-ost.livejournal.com]

за архів спасибі, то неабищо.
а другий в тій черзі я - нетерпляче нагадав я-)

[pocketfull-of.livejournal.com]

Я підозрювала, що архів тебе потішить:) Можеш зараз скачувати файли такого розміру - чи якось спишеш на флешку?
Пам"ятаю, що другий в черзі ти:)

[bedryk-is-dead.livejournal.com]

а я от учора буквально теж не втрималася від аудіопоезії - купила абабівських дитячих віршів на подарунок знайомій малечі :))))
щаслива, як слон)

[pocketfull-of.livejournal.com]

Напевно, така пора року, що всім хочеться усного оповідання історій довкола каміна)))))

[bedryk-is-dead.livejournal.com]

ага, а ще хочеться страшенно дарувати й отримувати подарунки)))

[pocketfull-of.livejournal.com]

А в мене такий аврал, що якось атмосферу свята й не відчуваю - і ще не куплено жодного подарунку, що, звісно, викликає додаткову паніку, обіч авралів :(

[bedryk-is-dead.livejournal.com]

а ти спробуй замовити в Діда М. по інтернету ;)))

[kiatlen.livejournal.com]

хм... а мне стыдно читать свои стихи вслух. Ну и чужие тоже. Хотя, петь мне не стыдно, а стихи читать - да %) с другой стороны - показывать их аудитории большей, чем читатели моего журнала и парочки соц сетей мне тоже не хочется + 99% из них чистой воды дрянь)

[pocketfull-of.livejournal.com]

Ну але ж все одно поширена тема, що поезія - засадничо усний жанр.

[shulhatar.livejournal.com]

Ярославо, у мене, до речі, є англійський оригінал (той самий, що його Снайдер презентував нам - ну ти пам'ятаєш).
Стиль, справді, хороший. У нас так не пишуть. Автор виявився великим оптимістом - це я про епілог.

[pocketfull-of.livejournal.com]

Ой, а я так довго шукала цю книжку - і геть забула спитати в когось із гарвардців, кілька ж купувало:) Аж врешті мені її притягли з Польщі:)
Фінал та, зараз сприймається якось аж болісно.

Трішки оф топ, але тим не менше

[trafunok.livejournal.com]

Зараз з моєю дружиною, в одній з європейських наукових установ, працює пан Габсбурґ, нащадок в якомусь-там коліні знаменитої Марії-Терези.

Скромний хлопець і добрий співробітник :)

[dziga-ya.livejournal.com]

Мені якраз стиль письма Снайдера подобається. До Bloodlands читала лише його The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1569-1999, а тепер от хочу за Red Prince взятися.