збірна соляночка з фейсбуку

Якщо ми френди на ФБ, то тут нічого нового - це я зберігаю собі анекдотки, які розказую на ФБ, бо хто зна, коли на ФБ нарешті зроблять функціональну систему пошуку.

Що роблять українці, зібравшися невеликою групою? Відповідь у 1908 році дає Володимир Винниченко, який намагається організувати українську громаду в Парижі: "Ми ніяк не наб'ємо грошей стільки, щоб знять квартиру. Але духом поки що не падаєм ... Лаштуємо українську виставу на користь пам'ятника Шевченку". Себто, розумієте, грошей у них немає навіть на приміщення, та й Винниченка ледве чи запідозриш у надмірній святобливій покорі літературній традиції, але все одно: нашкребти на пам'ятничок - справа першочергова.
Тут багато чого згадується, від відкриття пам'ятника Котляревському у Полтаві в 1903 році, на який скидалися, як ото нині на армію - то була одна з перших тогочасних великих українських демонстрацій - до найновішого ленінопаду.
Історію можна переписати, людей можна винищити, друк можна заборонити, кордони можна змінити - але як вкопав пам'ятничок (чи, скажімо, зніс), то вже напевно знаєш, що маєш вещ, помітив свою територію, забив діляночку під небом, є в цьому якась така простодушна сільська прагматика. Багато ніжності до цих людей (хоча, звісно, не до Винниченка, бо Винниченко мужик мудак, що вже тут й казати).

***

"Наше господарство таке, що нам вигідніше тримати дві, три кози, аніж одну корову, бо содержування кіз далеко дешевше содержування корови," - пояснює Чикаленко Винниченкові (який остаточно пустився берегів здорового глузду), чому для кількох другорядних письменників у редакції "Ради" гроші є, а от стільки, щоб задовольнити амбіції Винниченка - то й нема. Чикаленко був дуже хазяйновита людина і прекрасний, як світанок.

***

Революційного бдсм-ного флірту всім зранку:)
Христя Алчевська про комуністку Ганну Хоперську:
"Якби ж хто знав, як я любила її за сердечність...
- Може ви тепер, Ганно, повісите мене за буржуазність?
Вона серйозно глянула на мене, і ледве помітний усміх промайнув у неї на устах:
- Ні, - сказала вона чомусь. - З-за очей не повісю!"
Залучаю фото очей, з-за яких не повісили б :)


( Read more... )