(no subject)

[pocketfull_of]

Приємно усвідомлювати, що історична пам"ять ще жива в серцях народних - невідрефлексоване, в підкірку вбите "зайняти позиції і кістьми лягти, але не відступити і не відступитись" проривається назовні. І от стоїть такий зацний самотній воїн посеред дверей вагона метро, перекриваючи всім вихід, на якомусь, скажімо, Хрещатику чи Майдані, і - ані руш. І по очах видно, що ти йому хоч ноги відітни - а з місця ця сука все одно не зрушить, які б натовпи назовні не перли. Тоді я зітхаю з полегкістю і, тихо матюкнувшись, все ж якось вириваюсь: з натовпами на Хрещатику в годину пік не зрівняється жоден зовнішній ворог, а отже, Україна в безпеці.

Comments

[pocketfull-of.livejournal.com]

Остання книжка Ольги Токарчук - про старовірів-бігунів, котрим релігія наказує увесь час бути в русі, тож вони трохи модернізуються і переселяються до громадського транспорту. Може, це такі спеціальні київські бігуни-ніцшеанці, тож не треба їх сильно кривдити, бо вони вже й так скривджені історично?

(Лотмана піймала, спасибі величезне! А ще маю аж 2 вертепи, спробую вранці до зустрічі відксерити - один прилизаний радянський, а другий з "Киевской Старині" за 1898)

[st-ost.livejournal.com]

Ого! Фест! Давай!
- я вже пичінкою чую феєричне шов з елементами акробатики, євангельських текстів та соцриалізму!