(no subject)
Jul. 29th, 2009 01:23 amПідгірці прекрасні усім (тиша між камінням, гуси на руїнах Риму - там такий храм з колонами під античність - чар речей, що зникають) - але вибиратися звідти тяжко. От цього разу спробували вийти до траси навпростець, і спочатку дерлися крутим пагорбом вниз, потім човпали повз ферму по кісточки в коровячому лайні, сподіваючись, що підчеплений нами коровячий сказ назвуть нашими іменами, а потім влізли в якесь болото, і то незабутні відчуття, коли намагаєшся виборсатись, і тільки провалюєшся все глибше. Зате ти ніколи так гостро не відчуваєш красу, як коли тобі треба легітимізувати, що ти, бля, через власний довбоєбізм тонеш в болоті, і коли ти з того болота озираєшся, а там палац на горі сяє - то це таке майже божественне просвітлення, куди там вашому Граалю.
***
Я тут дві книжки прочитала, вони мене потішили. Комусь про них вже розповідала, а комусь ні, ну і викладу заодно тексти (обидва англійською):
* "Таємна історія Москви" Єкатєріни Седії. Через початок треба продертися - там віктимний дискурс не найприємнішого гатунку. Про лузерів, котрі провалюються у таємну Москву під Москвою, і в них таке правдиве, впізнаване і життєподібне лузерство, а не романтичне. Ну але менша з тим, бо потім стає зрозуміло, хто, власне, і чому в те таємне місто потрапляє: ті, хто програли історчично, фігуранти маргіналізованих історичних дискурсів - язичницькі боги, татаро-монголи з навали, цигани, євреї, дисиденти, інтелігенція початку 90-х - і мене так вштирила сама ідея заповіднику тих Росій, про котрі не прийнято говорити, чи тих Росій, якими вона могла би бути (але не стала)!
* "Палімпсест" Кетрін М. Валенте - ідейно він мене, скажімо, не надто тішить, бо від спроб визначати ідентичність лише через стосунки з іншими людьми вже тільки крок до всяких неприкольних тем, але там також є тєма про визначання ідентичності через географію, а таке я люблю. Загалом, історія про місто, яке передається статевим шляхом. Украй глючно, і невимовно прекрасно стилістично, щось на кшталт "She could never escape the feeling of strange Spanish holiness that California bestowed - the cities named for saints, angels, benediction. The capital itself a sacrament".
***
Social anxieties leading to more social anxieties (рефлексія проблеми веде до її посилення, а не покращення).
***
А потім я піду в похід і милуватимусь отакими краєвидами! (Десна трохи нижче від Чернігова, іф чьо). Дєвушка з веслом, ну й за найхарактернішим заняттям.
***
Я тут дві книжки прочитала, вони мене потішили. Комусь про них вже розповідала, а комусь ні, ну і викладу заодно тексти (обидва англійською):
* "Таємна історія Москви" Єкатєріни Седії. Через початок треба продертися - там віктимний дискурс не найприємнішого гатунку. Про лузерів, котрі провалюються у таємну Москву під Москвою, і в них таке правдиве, впізнаване і життєподібне лузерство, а не романтичне. Ну але менша з тим, бо потім стає зрозуміло, хто, власне, і чому в те таємне місто потрапляє: ті, хто програли історчично, фігуранти маргіналізованих історичних дискурсів - язичницькі боги, татаро-монголи з навали, цигани, євреї, дисиденти, інтелігенція початку 90-х - і мене так вштирила сама ідея заповіднику тих Росій, про котрі не прийнято говорити, чи тих Росій, якими вона могла би бути (але не стала)!
* "Палімпсест" Кетрін М. Валенте - ідейно він мене, скажімо, не надто тішить, бо від спроб визначати ідентичність лише через стосунки з іншими людьми вже тільки крок до всяких неприкольних тем, але там також є тєма про визначання ідентичності через географію, а таке я люблю. Загалом, історія про місто, яке передається статевим шляхом. Украй глючно, і невимовно прекрасно стилістично, щось на кшталт "She could never escape the feeling of strange Spanish holiness that California bestowed - the cities named for saints, angels, benediction. The capital itself a sacrament".
***
Social anxieties leading to more social anxieties (рефлексія проблеми веде до її посилення, а не покращення).
***
А потім я піду в похід і милуватимусь отакими краєвидами! (Десна трохи нижче від Чернігова, іф чьо). Дєвушка з веслом, ну й за найхарактернішим заняттям.
no subject
Date: 2009-10-05 09:03 pm (UTC)-
ой сма-а-а-ачннно!
no subject
Date: 2009-10-05 09:14 pm (UTC)no subject
Date: 2009-10-05 09:17 pm (UTC)а можна. довго - зясувалося після 300 сторінок)
no subject
Date: 2009-10-05 09:49 pm (UTC)no subject
Date: 2009-10-06 10:41 am (UTC)no subject
Date: 2009-10-06 05:18 pm (UTC)