(no subject)

[pocketfull_of]

Для київської влади зима завжди стає несподіванкою. Для бостонської, здається, несподіванкою стає взагалі будь-яка погода. Все, безперечно, прибрано, але будь-який метеорологічний феномен - це привід відчути себе героєм малобюджетної драми про кінець світу.
- Зима настає, - каже адміністрація тоном героїв "Гри престолів". - Ховайте своїх дітей, запасайтесь водою, купіть ліхтарики.
Про наближення зміни погоди дізнаюся не з прогнозів, а по тому, що в магазинах прямо перед входом виростають додаткові стелажі з ліхтарями, водою і їжею швидкого приготування. Люди висловлюють припущення, що всі ці зміни погоди - виключно лоббі виробників ліхтариків, я схильна вірити, але хтось же ведеться: в мене раптом скінчилася кава, то в черзі в магазині довелося стояти хвилин 20: всі запасаються.
- Ми житимемо в землянках, - ніби натякає адміністрація. - Готуйтеся до найгіршого.
Охочим пропонують під шумок усиновити гідрант (йдеться про те, хто добровольцем зголоситься відкопувати його після завірюхи, але ж як поетично звучить!). Опівдні закрився Гарвард. О третій перестало ходити метро. До ранку обіцяють півметра снігу. Доходять панічні чутки, що перекрито автомобільний рух (щойно ходила надвір пофотографувати: справді гарно і порожньо). Навіть цвинтарі Бостона позакривані до понеділка (ні, я не жартую). І тільки аспірантів це все абсолютно не стосується, нагадують завідувачі гуртожитком наприкінці довгого мейла з інструкціями на випадок зими, залучаючи цю картинку:

Потім усі зітхають з полегшею. Апокаліпсис вдалося відвернути, світ порятовано.



Сусід-американець розказує, що, якщо випаде 60 см снігу, то ця снігова буря увійде в історію штату. На цьому драматичному моменті з вулиці заходить сусід-сингапурець у шльопанцях і шортах, з засніженим волоссям на ногах, скрушно обводить поглядом тусовку в коридорі і каже, трохи заїкаючись на "т" і "м": "Я з тропіків, але ж хіба це зима? Американці нічорта не знають про зими".

Comments

[lovkyj-man.livejournal.com]

сусід-сингапурець у шльопанцях і шортах, з засніженим волоссям на ногах
Новий Рамануджан (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BD), чи що?

[dziga-ya.livejournal.com]

Pryblyzno taka sama reakcija na zymu v Stokholmi)) ot tobi i maesh pivnichnu krainu! Zate tut v provincii ludy, zdaetsia, gotovi navit do kincia svitu, ne te scho do zymy)

[pocketfull-of.livejournal.com]

Ой, справді? Здавалося б, у Стокгольмі за тисячоліття такого клімату мали б вже до всього звикнути! А в чому виявляється готовність провінції?

[pocketfull-of.livejournal.com]

Я думаю, нам всім просто не вистачає адреналіну і пригод, тож навіть тоді, коли ситуація не становить жодної загрози, люди намагаються перетворити її на привід до подвигу:)

[pocketfull-of.livejournal.com]

Не думаю, що спроби долати здоровий глузд обставини силою волі якось прив'язані до одного регіону:)

[lada28.livejournal.com]

це напевне дуже приємне відчуття, сидіти з консервами і какао, не йти на роботу і відчувати, що там надворі замітає снігом, але все під контролем

як фільм катастроф дивитися, з безпечної відстані

з іншого боку, коли в Нью-Йорку були шторми і урагани, то таке перестрахування виявилося корисним, правда?

[dziga-ya.livejournal.com]

тут в кожному магазині продають дрова і торф, і головне люди активно це купують, у всіх комини димлять, коли гуляємо між приватними будинками - запах такий приємний)) Весь одяг в магазинах - виключно спортивного типу, я не знаю, де вони тут щось пристойне купують, на вулицях майже усі в зимових костюмах схожих на лижні, але цих людей на вулицях мало, усі в машинах, це ми з возиком прокладаємо шляхи, бо вдома не сидиться, а в машині не їздиться:)

[vika-garna.livejournal.com]

А в Києві +2 і снігодож падає з неба. Просто з Пастернака: "Февраль. Достать чернил и плакать..."

Фото дуже милі.