(no subject)

[pocketfull_of]

А в нас тут студенти вирішили, що, раз тепло, то чого б його не пожити в наметах на свіжому повітрі - і влаштували революцію: тепер є "Захопи Вол-стріт", а є й "Захопи Гарвард".
О 12 ранку близько 70 студентів (з 700, які слухають курс) вийшли посеред лекції з економіки такого Грегорі Манківа, котрий був головою Ради економічних консультантів за адміністрації Буша (відео). Кажуть, Гарвард і Манків особисто винні у економічній кризі, бо, якщо студентів вчать з таким консервативним ухилом, то вони ці помилки почнуть впроваджувати в життя, коли самі отримають роботу у Вашингтоні чи на Вол-стріт. Потім студенти почали розбивати намети на гарвардському дворі і стали там жити - так гучно, що чути до глибокої ночі навіть мені, хоча я живу метрів за 300 звідти. Над ранок першокурсники, котрі живуть таки вікнами на той газон (а ще - з більшою імовірністю, ніж, скажімо, аспіранти, належать до економічно привілейованих класів), почали кидати в них всякі предмети. Приїхала поліція, причому не університетська, а нормальна. Тепер, щоб захистити цих дачників в наметах, перекрита більшість воріт, а вхід лише за студентськими. (Для порівняння: в ПеннСтейті і Берклі подібні акції вже перейшли в побоїща, в нас поки все мирно.)
Тим часом дачники на другий день виплодили список вимог. Краще б не виплоджували: всі виглядають розумнішими, доки мовчать. Фактично, єдина розумна вимога, яка в них була - це підняття зарплат робітникам-іммігрантам: прибиральникам, кухарям, садівникам тощо (їхня зарплата - справді менша, ніж, скажімо, стипендія аспірантів). Але й ту вимогу вони оформили отак: "Нас обурює, що зарплата президента Гарварду й зарплата прибиральника-початківця співвідносяться як 180:1" (і якщо нікого не спинила думка, що це різні рівні освіти, різні кваліфікації і, врешті, різні рівні відповідальності, лишається тільки дійти висновку, що приймальна комісія Гарварду часто помиляється при оцінці інтелектуального потенціалу вступника). Ще кажуть, що університет має бути навчальним закладом для 99%, а не корпорацією для 1%, а я тільки думаю - чуваки, ми точно в одному Гарварді вчимося? Гарвард - найдемократичніший заклад з усієї Ліги Плюща, який може обійтися взагалі дешевше, ніж якийсь забитий community college: бакалаври, чия родина заробляє менше 65 тисяч за рік (середній прибуток на родину в США - 46326 доларів), нічого не платять, якусь кількість фін.допомоги отримує 70% бакалаврів (в середньому - 150 тисяч на студента), а аспірантам взагалі автоматично дають стипендію, незалежно від їхнього фінансового становища. І якби не було того 1% дітей економічних і політичних еліт, які платять гроші і потім робитимуть пожертви, якби не було інвестицій, етичності яких зараз вимагають - Гарвард був би хріновим університетом. Бо університет без грошей - це коли в тебе викладають інтелектуально застарілі викладачі, коли ти слухаєш курси з того, що пропонують, а не з того, чим займаєшся сам (натомість тут спеціаліст світового класу може читати лекцію для одного студента, я не жартую - бо університет має кошти), це коли вибір аналізованих в дипломі текстів зумовлено тим, що є заскановане в інтернеті, бо бібліотека тобі нічого не пропонує. Загалом, всі знайомі з нашого міжнародного кагалу стенули плечима. Ті, хто вчилися по Гарвардах і Єйлях, пішли клеїти "Ми -99%" на моулскіни.
"Випускники Гарварду були протягом останніх кількох років причетними до багатьох несправедливостей. Ми припинимо цю практику, ми використаємо нашу освіту для добрих цілей, а не особистого збагачення коштом мільйонів інших людей", - каже одна з організаторок "Захопи Гарвард". Мені інколи хочеться підійти до наметів і сказати: "ви дуже праві, дуже справедливі, дуже ліберальні. Ми вам всім дуже вдячні, ви довели, що ви - великі молодці. А тепер валіть нахуй звідси, а то мене стомило робити через закриті ворота гак щоразу, як треба пройти до бібліотеки".

(фото не мої)

***

А от що я вам забула розповісти про бібліотеку Хаутон: спитали директора, яку книгу просять найчастіше. Виявилося, що серед інших бакалаврських прикмет (не випустишся, якщо не попісяєш на статую Джона Гарварда, не займешся сексом у бібліотеці Вайденер і не пробіжишся бо газону голим) є й така, що треба ще побачити книгу, оправлену в людську шкіру. На її першій сторінці написано: "Ця палітурка - єдине, що лишилося від мого любого друга Джонаса Райта, котрого плем'я Вавума оббілувало живцем 4 серпня 1632 р. Король Бтеса віддав мені книжку - його найдорожчу власність - і клапоть шкіри достатнього розміру, щоб її оправити. Requiescat in pace" (ви уявляєте цього чоловіка, який, сам, ймовірно, на порозі смерті, і то бачивши, як страшно помирав його друг, просить шкіру на той кодекс іспанського права?). На обкладинці завзяті бібліотекарі поставили бібліотечний штамп. У травні, перед останніми екзаменами, маленькі бакалаврики приходять лякливими зграйками, тримаючись за руки, і пошепки просять їм винести і показати.

***

В бібліотеку Ламонт я часто приходжу якась не така. Якось прийшла напідпитку, і з чіткістю, яка тільки напідпитку й буває, зрозуміла, що мені треба в цьому житті. Я винесла з бібліотеки всі книжки Еко, які були в них на полицях. Мене ще й питали, чи мені точно треба всі, але я була невблаганна, і добре, що це було годині о 1 ночі, коли інші бібліотеки вже не працюють, а то я й звідти повиносила б (це було після лекції Грінблатта, я була дуже натхненна). Зараз потихеньку вертаю. А вчора була така стомлена, що виробила алгоритм: по 40 хвилин в читальній залі читала, потім ставила будильник і спала по 10 хвилин, причому десяти хвилин тих мені вистачало, щоб відпочити й бачити сни. Після третього такого заходу зрозуміла, що краще піти додому, а то на будильник люди почали озиратися. Моя єдина однокурсниця каже, що треба пити багато води: від кави настає зневоднення, і почуваєшся стомленим. Я п'ю багато рідин, але ці рідини до мене приходять саме у вигляді кави - то треба спробувати ще й її метод (між іншим, велика життєва трагедія: в старбаксі скінчився осінній сезон і почався зимовий, тож замість чудового гарбузового латте і солоного капучіно - нєвнятний еггногг :( і як працювати за таких умов?).
Тим часом, таки осінь: